Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

Стаття 68. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
1. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є части­ною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
2. Порядок використання коштів підприємства в іноземній валюті визначається цим Кодексом та іншими законами.
3. Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва, філії та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.
1. Докладні пояснення щодо поняття зовнішньоекономічної діяльності наведені у комен­тарі до ст. 377. Крім ГК, зовнішньоекономічна діяльність підприємств регулюється іншими законами та нормативно-правовими актами, головним з яких є Закон України «Про зовніш­ньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.
Відповідно до цього Закону однією із засад реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин.
Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Конституції та законів України.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється Україною як дер­жавою в особі її органів у межах їх компетенції і самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності — на підставі координаційних угод, що укладаються між ними.
Державні органи управління та місцеві ради народних депутатів України мають право розміщувати, — як правило, на конкурсній основі — державні замовлення на виробництво, експорт та імпорт товарів серед підприємств та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Державні замовлення приймаються виключно на добровільних засадах на умовах і в обсязі, які визначаються договорами (контрактами), що укладаються між цими суб'єкта­ми та державним замовником. Крім того, виключно уповноваженими Україною як державою підприємствами та іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюва­тись експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплек­туючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (за винятком матеріалів у вигляді тепловипромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов'язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випро­мінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час використо­вуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України, визначену як така законами України; дорогоцінних металів та сплавів, дорогоцін­ного каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України.
Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт інших видів товарів, не зазначених у законодавстві, не дозволяється і може бути оскаржене у судовому порядку. Будь-які організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають підприємствам та іншим суб'єктам зовнішньоеконо­мічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність, за винятком випадків, прямо передба­чених у законі.
2. Загальні правила та інші питання щодо використання коштів підприємств в іноземній валюті визначаються у ст. 387 ГК (див. коментар до цієї статті), а також низкою інших нор­мативно-правових актів, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 люто­го 1993 р. тощо.
Згідно з цим Декретом іноземною валютою є іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що пе­ребувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межа­ми України. Декрет визначає загальні принципи валютного регулювання, встановлює режим здійснення операцій з валютними цінностями, статус суб'єктів валютних відносин, повнова­ження і функції органів валютного регулювання та валютного контролю, види відповідаль­ності за порушення валютного законодавства, а також містить інші положення, які застосо­вуються при визначенні порядку використання коштів підприємств в іноземній валюті на території України.
Крім того, у Правилах використання готівкової іноземної валюти на території України, за­тверджених постановою Правління НБУ від ЗО травня 2007 р. № 200, визначено детальній": порядок використання іноземної валюти.
3. Підприємства, як і інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, мають право від­кривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав, а та­кож право на участь у міжнародних неурядових організаціях.
Підприємства, згідно з Указом Президента України «Про інвестування майнових ціннос­тей резидентами за межами України» від 13 вересня 1995 р., інші резиденти України можуть інвестувати майнові цінності за її межами з метою закріплення за філіалами, представни­цтвами та іншими відокремленими підрозділами для виконання покладених на них завдана Такі інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензуван­ня, квотування або спеціальний режим.
Будь-які майнові цінності оцінюються в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків. Інвестування майнових цінностей резидентами за межами України під­лягає ліцензуванню, яке здійснюється Міністерством економіки України відповідно до По­рядку, затвердженого постановою КМУ від 19 лютого 1996 р. № 229.
Не є інвестиціями операції резидентів із перерахування коштів для утримання власних представництв (філій) за кордоном згідно з їх кошторисом витрат (за винятком придбання за кордоном нерухомого майна).