Зловживання монопольним становищем на ринку

Стаття 29. Зловживання монопольним становищем на ринку
1. Зловживанням монопольним становищем вважаються:
- нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище,або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;
встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;
встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.
1.Зловживання монопольним становищем на ринку — це один із видів порушень антимо­нопольно-конкурентного законодавства, що полягає у діях чи бездіяльності суб'єкта господа­рювання, який посідає монопольне становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Дії, що призводять до обмеження конкурентоспроможності дістають вияв у встановлені монопольних цін чи інших умов придбання або реалізації товару; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання; обумовлення укладення угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю при­родою або згідно з торговими або чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору.
Дії, що призводять до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання полягають: в обмеженні виробництва, ринків або технічного розвитку; суттєвому обмеженні конкурентоспро­можності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих причин створенні перешкод у доступі на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, по­купців, інших суб'єктів господарювання.
Бездіяльність суб'єкта господарювання, який посідає монопольне становище на ринку полягає у частковій або повній відмові від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.
Зловживання монопольним становищем не спрямовано на створення нових компонентівринкових відносин, що забезпечують перевагу над суперниками (нова продукція, нова тех­нологія або організація виробництва) на зміну існуючої структури попиту та пропозиції.
2. Найбільш поширеним видом зловживань є цінові зловживання, тобто встановлення дискримінаційних цін, які порушують права окремих споживачів, і встановлення монополь­них цін, що призводить або може призвести до порушення прав споживачів. Встановлення монопольних цін є результатом монопольного становища суб'єктів господарювання, правила поведінки яких на ринку істотно відрізняються від правил поведінки конкуруючих суперників. Поведінка учасників вільної конкуренції на ринку зумовлена тим, що на останньому функціонує рівноважна ціна, яка утворилася на основі взаємодії попиту і пропозиції, тобто, незалежно від учасників. Монопольні утворення самі встановлюють ринкову ціну, одержують великі прибутки порівняно із середнім рівнем. Утримуючи високі ціни на свої товари і водночас, низькі ціни на товари, що придбаваються, монопольні утворення перерозподіляють створені цінності на свою користь, що призводить до нераціонального використанні ресурсів.
3. У свою чергу, обмеження обсягу випуску продукції спричиняє підвищення цін, а отже збільшення прибутку виробників (монопольних утворень) за рахунок споживачів, тобто, одержання монопольного прибутку, що спричиняє негативні для економіки наслідки. Скорочення випуску продукції також може призвести до того, що монополіст використовуватиме свою владу з метою усунення суперників із ринку не конкурентними засобами, а шляхом використання нечесних прийомів і способів для придбання або зберігання значної переваги на ринку. Такі дії вважаються протиправними.
Слід враховувати, що скорочення випуску продукції не може бути кваліфіковано як правопорушення, якщо це правомірні, розумні та раціональні дії суб'єкта господарювання, який володіє владою на ринку і прагне до максимізації прибутку, що є природним прагненням. Монополіст може відмовитись від реалізації або закупівлі товару, якщо існують законні і ро­зумні, з точки зору розвитку конкуренції, причини для такої відмови.
4.До інших дій, що призводять або можуть призвести до створення перешкод для доступу на ринок (виходу з ринку) інших суб'єктів господарювання, належать: суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод для доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців інших суб'єктів господарювання.
У якості перешкод можуть виступати будь-які обставини, що заважають суб'єкту господарювання на рівних конкурувати з іншими суб'єктами, які діють на певному товарномуринку. Якщо ці перешкоди спричинені зловживанням суб'єктом господарювання на певному ринку своїм монопольним становищем, то вони є наслідком правопорушення, а не інших причин (державної цінової або кредитної політики, ліцензування окремих видів діяльності,квотування тощо).
Створенням перешкод слід вважати встановлення таких обставин економічного або технологічного характеру, що протидіють можливості суб'єктів господарювання діяти на певному ринку. На відміну від економічних, адміністративних та інших перешкод, які створюютьсяна ринку через державну політику або встановлюються органами державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю при здійсненні ними функцій державного регулювання та контролю, зазначені перешкоди створюються суб'єктами господарювання, які займають монопольне становище на ринку, під час здійснення ними господарської діяльності на певному ринку.
Норми антимонопольно-конкурентного законодавства, які визначають склади порушень у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, застосовуються до суб'єктів господарювання незалежно від того, чи включено їх до Переліку підприємств, які займають монопольне становище на ринку, та чи попереджався суб'єкт про його монопольне становище наринку.