Здійснення корпоративних прав держави

Стаття 168. Здійснення корпоративних прав держави
1. Корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2.Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи:
здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації; ведуть реєстр державних корпоративних прав; проводять оцінку державних корпоративних прав;
здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині ре­алізації належних державі корпоративних прав.
3.Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо:
держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації; суб'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;
не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претен­дентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу; в інших випадках, передбачених законом.
У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи.
4. Умови передачі повноважень та завдання з управління корпоративними правами держави, у тому числі щодо юридичної відповідальності уповноважених осіб, є обов'язковою частиною відповідного рішення Кабінету Міністрів України та договору з уповноваженою особою.
5. Управління корпоративними правами територіальних громад здійснюється відпо­відно до положень цієї статті, якщо інше не встановлено законом.
1. Корпоративними правами за загальним правилом можуть володіти будь-які особи, щомають відповідний обсяг право- і дієздатності, у тому числі суб'єкти господарювання, громадяни, юридичні особи, держава, територіальні громади. Порядок здійснення корпоративних прав визначається на рівні закону (відповідними положеннями ГК, ЦК, законів «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок» і низки спеціальних законів, що закріплюють: 1) особливості правового становища господарських товариств з ви­ключним предметом діяльності (банківська, страхова, спільне інвестування, професійна діяльність на ринку цінних паперів тощо) або зі статусом холдингової компанії чи її корпоративного підприємства; 2) особливості реалізації корпоративних прав держави — Законом «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р. (далі — Закон). Це відповідає вимогам Конституції України (ст. 92) щодо регулювання відносин власності та основних засад підприємництва у формі нормативно-правового акта вищої юридичної сили. До прийняття спеціального закону про підприємства та організації публічних (державної та комунальної) форм власності порядок здійснення корпоративних прав держави регулюєть­ся: 1) ГК (статті 22, 167—172, ч. 5 ст. 79, ч. 5 ст. 89 тощо), Законом, прийнятими у відповідності з ними постановами КМУ, що визначають порядок реалізації корпоративних прав дер­жави (загальні положення); 2) спеціальними законами, зокрема: «Про банки і банківську діяльність» (щодо державних банків — ст. 7), «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (щодо Національного депозитарію — статті 2, 17), «Про холдингові компанії в Україні» (щодо державних холдингових компаній та їх корпоративних підприємств» — статті 5—7), «Про приватизацію державногомайна» (статті 5—7, 10, 15—18, 20 тощо) та прийнятими згідно з ними підзаконними нормативно-правовими актами.
Найбільш ґрунтовні положення щодо управління корпоративними правами держави містяться у Законі, що визначає:
1) корпоративні права держави як одну з категорій об'єктів управління державної влас­ності (ч. 1 ст. 3);
2) суб'єктів управління об'єктами державної власності (ст. 4): КМУ; ФДМУ; міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господар­ські організації (господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (уповноважені особи);
3) особливості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави (ст. 11);
4) основні засади:
а) ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності (ст. 12);
б) визначення вартості об'єктів державної власності та порядку їх охорони (ст. 13);
в) винагороди керівникам державних підприємств (ст. 14) та особам, які виконують функції управління об'єктами державної власності (ст. 15);
г) органи контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності(ст. 16);
д) відповідальність за порушення законодавства з питань управління об'єктами державної власності (ст. 17), а також (ст. 5) повноваження визначених ст. 4 органів та осіб щодо управ­ління корпоративними правами держави:
— КМУ (ст. 5), який:
1) визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами дер­жавної власності;
2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним Законом;
3) визначає порядок призначення уповноваженої особи на виконання функцій з управ­ління корпоративними правами держави та інших об'єктів державної власності;
4) визначає умови створення та діяльності господарських структур (зокрема державних холдингових компаній (далі — ДХК);
5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію цих структур і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;
6) призначає на посади та звільняє з посад керівників ДХК, стосовно яких функції з управ­ління виконує КМУ;
7) приймає рішення про закріплення у державній власності пакетів акцій (часток) акціо­нерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріп­лення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про
приватизацію;
3) приймає за поданням ФДМУ рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;
9) встановлює критерії відбору: а) об'єктів державної власності — для передачі їх в правління уповноваженим особам, б) уповноважених осіб — для передачі їм в управління об'єктів державної власності;
10) визначає порядок управління корпоративними правами держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління цими правами;
11) приймає, за поданням ФДМУ, рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
12) призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності під­приємств державного сектору економіки, які стосуються використання об'єктів державної
власності;
13) встановлює критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядокїх застосування;
14) визначає порядок: а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктамидержавної власності; б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом Укра­їни, на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії госпо­дарських організацій з корпоративними правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової санації тощо, які стосуються функціонування об'єктів державного сектору економіки; в) відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державнимипідприємствами та їх об'єднаннями, ДХК; г) конкурсного відбору керівників держав­них суб'єктів господарювання та оплати їх праці; ґ) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; д) визначення вартості об'єктів державної власності; е) проведення інвентаризації об'єктів державної власності; є) відчуження та списання об'єктів державної власності; ж) визначення підприємств державного сектору економіки, на яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання об'єктів державної власності;
15) забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності;
16) затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. грн.;
17) приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації) підприємств, які не підлягають приватизації;
18) погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне :н вчення для економіки і безпеки держави;
19) погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
20) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
21) виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності;
— уповноважених органів управління (ст. 6), які діють на підставі положень (розробляються згідно із Загальним положенням про міністерство, інший центральний орган дер­жавної виконавчої влади України, затвердженим Указом Президента України від 12 березня 1996 р. і відповідно до покладених на них завдань:
1) приймають рішення про створення, реорганізацію ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності;
2) ініціюють створення господарських структур, розробляють проекти їх установчихдокументів;
3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належатьдо сфери їх управління, і господарських структур (у тому числі ДХК) та здійснюють контроль за їх дотриманням;
4) укладають і розривають контракти з керівниками державних підприємств, установ,організацій і господарських структур та здійснюють контроль за їх виконанням;
5) розробляють стратегію розвитку державних підприємств і господарських структур.
6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3—5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленомупорядку;
7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління;
8) забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок окремо визначених дер­жавних підприємств і господарських структур;
9) визначають посадових осіб, відповідальних за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох державних підприємств (відповідальні представники органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності);
10) здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;
11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів;
12) здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому КМУ;
13) передають функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та уповноваженим особам, укладають з ними договори доручення і здійснюють контроль за ефективністю їх виконання в порядку, встановленому КМУ;
14) дають згоду ФДМУ на передачу об'єктів державної власності до статутних фондів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави;
15) погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, госпо­дарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим акаде­міям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності у державну власність; у випад­ках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноваженихуправляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування На­ціональній академії наук України, галузевим академіям наук;
16) організовують і проводять конкурси з визначення керівників державних підприємств, установ та організацій;
17) забезпечують відповідно до встановленого КМУ порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами;
18) забезпечують надання розпоряднику Єдиного реєстру об'єктів державної власності інформації про наявність і поточний стан майна об'єктів державної власності та будь-які зміни в їх стані;
19) забезпечують приведення у відповідність із законодавством установчих документів та внутрішніх положень державних підприємств, господарських структур;
20) забезпечують проведення інвентаризації майна державних підприємств, господар­ських структур відповідно до визначеного КМУ порядку;
21) забезпечують проведення екологічного аудиту державних підприємств, господар­ських структур;
22)забезпечують збереження установчих документів, наказів та протоколів засідань відповідних виконавчих органів державних підприємств, господарських структур;
23) погоджують із ФДМУ плани реструктуризації та санації об'єктів державної власності з разі створення за їх участю нових суб'єктів господарювання;
24)забезпечують розроблення умов реструктуризації та санації державних підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
25) виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державноївласності;
—ФДМУ (п. З ст. 7):
а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому КМУ);
б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства;
в)подає КМУ пропозиції щодо закріплення у державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, доцільності їх відчуження або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) у інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому КМУ;
г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованихна території України;
г) передає за рішенням КМУ функції з управління об'єктами державної власності, що перебувають у його управлінні, уповноваженим органам управління, господарським структурамта уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими об'єктами в порядку, встановленому КМУ;
д)здійснює контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами;
е) здійснює методологічне забезпечення управління корпоративними правами держави;
є) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;
ж) здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому КМУ;
з) проводить відповідно до законодавства конкурси щодо визначення уповноважених осіб,яким передаються функції з управління корпоративними правами держави, та укладає з ними відповідні договори;
и)призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;
і) укладає та розриває контракти з державними контролерами господарських організацій, у статутному фонді яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків та які перебувають у його управлінні, в порядку, встановленому КМУ;
ї)здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій та державними контролерами господарських організацій, які пере­бувають у його управлінні;
й) забезпечує координацію діяльності щодо підвищення професійного рівня посадових особ уповноважених органів управління, які виконують функції з управління корпоративними правами держави, та уповноважених осіб;
к) подає КМУ пропозиції щодо джерел і порядку виплати винагороди уповноваженим особам;
л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правамидержави;
—Національної академії наук України, галузевих академій наук (ст. 8), яким об'єкти державної власності (у тому числі корпоративні права держави) передаються за рішенням КМУ у безстрокове безоплатне користування та які виконують щодо них низку повноважень, пе­редбачених ст. 6 Закону (зокрема повноваження, передбачені пунктами 1, 3—9, 12, 16, ! і—38 цієї статті, за винятком повноважень щодо господарських структур).
—господарських структур, у тому числі державних господарських об'єднань та державних холдингових компаній (ст. 9), які:
1) укладають контракти з керівниками державних підприємств та державних акціонернихтовариств;
2) розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3—5 років) і подають на затвердження уповноваженому орга­ну управління, який здійснює контроль за їх діяльністю;
3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3—5 років) державних підприємств і державних акціонерних товариств;
4) проводять аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають отримані результати органу виконавчої влади, який здійснюють контроль за їх діяльністю (корпоративні права держави, надані господарським структурам вуправління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу КМУ; стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може стати відчуження цих корпоративних прав з державної власності);
—уповноважених осіб (ст. 10), яким корпоративні права держави передаються в управ­ління з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції відповідно додоговору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або ФДМУ зуповноваженою особою (на підставі результатів проведеного конкурсу згідно зі встановленим порядком); уповноважена особа здійснює функції з управління корпоративними права­ми держави шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства у визначених договором межах; корпоративні права держави, передані уповноваженим особам управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу КМУ, і стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративне прав з державної власності.
2. Відповідно до ч. З коментованої статті повноваження центральних органів виконавчоївлади та уповноважених осіб полягають у здійсненні сукупності правомочностей щодо:
участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв), що на­лежать державі у статутному фонді (майні) цієї організації;
ведення реєстру державних корпоративних прав згідно із встановленим КМУ порядком(стосується лише центрального органу виконавчої влади, визначеного Урядом);
проведення оцінки державних корпоративних прав відповідно до встановленої методики:
контролю за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав.
Разом з тим, Законом більш грунтовно встановлюється розмежування повноважень між суб'єктами управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними права­ми держави (див. також коментар до ч. 1 ст. 168).
Від імені органу, уповноваженого управляти корпоративними правами держави, діє його представник (відповідно до Положення про представника органу, уповноваженого управля­ти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств, затвердженого постановою КМУ від 15 травня 2000 р. № 791), який призначається із числа членів спостережної ради господарського товариства за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, що виконує функції зуправління корпоративними правами держави на підставі генеральної угоди з ФДМУ з на­ступним укладенням відповідного договору з цим органом. Такий представник має подавати в установленому порядку звіти (Порядок звітності представників органів, уповноважених управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господар­ських товариств затверджено постановою КМУ від 15 травня 2000 р. № 791).
Спеціальний порядок (Порядок управління акціями (частками), які перебувають у дер­жавній власності господарських товариств, створених за участю ФДМУ, затверджено постановою КМУ від 16 травня 2001 р. № 518) передбачає особливості призначення представників ФДМУ для участі у загальних зборах акціонерів (учасників) товариств (такими представ­никами можуть бути посадові особи:
а) державного підприємства, майно (майнові права та інші активи) якого було передано до статутного фонду товариства;
б) центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належать державні підприємства, установи та організації, майно (майнові права, інші активи) яких було переда­но до статутного фонду товариства;
з) ФДМУ; у товаристві, створеному за участю останнього, до статутного фонду якого пе­редано майно (майнові права та інші активи) державного підприємства, за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади представником призначається, як правило, посадова особа зазначеного державного підприємства; у разі коли внеском держави до ста­тутного фонду товариства є цілісний майновий комплекс, представником призначається посадова особа центрального органу виконавчої влади. За пропозицією відповідного центрального органу виконавчої влади представник може бути призначений за результатами конкурсу, проведеного відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженоїособи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави.
Обрання представника інтересів державної холдингової компанії на загальних зборах корпоративного підприємства та надання йому доручення щодо голосування здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25 жовтня 2006 р. № 1476.
3. Визначення особи (відповідний орган виконавчої влади чи уповноважена особа), яка має здійснювати правомочності з управління корпоративними правами держави, відбувається за критеріями, встановленими ГК та іншими законами. Так, зазначені правомочності по­кладаються безпосередньо на відповідний орган виконавчої влади у разі якщо:
частка держави у статутному фонді господарської організації становить сто відсотків часток/акцій (це так звані державні/національні акціонерні товариства, державні господар­ські об'єднання та державні холдингові компанії);
суб'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, залуче­ний до участі в державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюд­жету України;
не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів або через те, що пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу;
в інших випадках, передбачених законом (наприклад, ч. 9 ст. 6 Закону «Про холдингові компанії в Україні» заборонено передавати в управління будь-яким особам акції державних холдингових компаній).
Управління державними корпоративними правами держави покладається у встановлено­му порядку на уповноважену особу, якщо відсутні вищезазначені обставини (див. також ко­ментар до статей 170—172).
4.Порядок передачі повноважень щодо управління державними корпоративними права­ми уповноваженій особі (у тому числі умови, завдання, обсяг правомочностей, істотні умови договору доручення, юридична відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань) визначається КМУ (див. також коментар до статей 170—172).
5.Управління корпоративними правами територіальних громад здійснюється відповідно до положень ГК (статті 24, 167—172), однак має певну специфіку. Це стосується, зокрема, суб'єкта корпоративних прав — територіальної громади, від імені якої діє відповідна рада народних депутатів, а в межах наданих останньою повноважень — виконком відповідної ра­ди. Особливості реалізації корпоративних прав територіальної громади визначаються також Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.
Примітка. У ЦК відсутні спеціальні положення щодо здійснення корпоративних прав держави, але ціла глава присвячена управлінню майном на договірних засадах (гл. 70 «Управління майном», статті 1029—1045). Хоча у ЦК не згадуються корпоративні права як можлива складова майна, щодо управління яким укладається відповідний договір (ст. 1030), однак досить ґрунтовно регулюються відносини, пов'язані з управлінням майном, щодо: прав та обов'язків управителя (ст. 1037), здійснення управління майном (ст. 1038), передання права управління іншій особі (ст. 1041), права управителя на плату (ст. 1042), відповідаль­ності управителя (ст. 1043), припинення договору управління майном (ст. 1044), особли­востей управління цінними паперами, які мають визначатися законом (ст. 1045), тощо.