Здійснення діяльності митного брокера

Стаття 177. Здійснення діяльності митного брокера
Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.
Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.
Відповідно до ч.І коментованої статті правову основу діяльності митного брокера регламентує Митний кодекс України, Закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та акти Державної митної служби України.
Ліцензійні умови, згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» - це установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням.
Відповідно до ч.2 коментованої статті слід зазначити, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, учинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (стаття 1000 Цивільного кодексу України). В договорі доручення мають бути визначені всі суттєві умови, що стосуються даного договору.
Спори, що виникають між власником вантажу, та підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, вирішуються відповідно до Господарського кодексу України.