Зберігання у товарному складі

Стаття 294. Зберігання у товарному складі
1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та на­дає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.
2. Товарний склад є складом загального користування у разі якщо із закону, інших правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) випливає, що він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.
3. Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання.
4. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором склад­ського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
1. Особливим видом товарного складу є сертифікований товарний склад — склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання і має право видавати прості й подвійні складські свідоцтва на окремі групи товарів, зазначені в сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання.
Прикладом товарних складів, що здійснюють зберігання зерна (суб'єктами зберігання зерна), є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і ком­бікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі зберігання зерна (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р.).
2. Товарний склад визнається складом загального користування, якщо відповідно до зако­ну, інших нормативно-правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи — товарово­лодільця. Так, згідно із ст. 25 Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
Не відносяться до складів загального користування митні ліцензійні склади, які можуть використовуватися тільки для зберігання товарів, розміщених у митний режим митного складу.
3. Правовою підставою зберігання товарів у названому складі є договір складського збері­гання.
Згідно із ст. 957 ЦК та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути остан­ній у схоронності.
Сторонами договору складського зберігання є товарний склад і поклажодавець (товарово-лоділець). Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Наприклад, публічним договором, типова форма якого затверджуєть­ся КМУ, є договір складського зберігання зерна (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про зерно та ри­нок зерна в Україні»).
Частина 3 ст. 957 ЦК та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» встановлюють, що договір складського зберігання має укладатися у письмовій формі. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом (для сертифікованого товарного складу — простим або подвійним складським свідоцтвом).
Згідно з ч. 1 ст. 961 ЦК товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один з таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються КМУ, зокрема, Порядком випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженим постановою КМУ «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно» від 11 квітня 2003 р. Цією ж постановою затверджено й форму договору складського зберігання.
4. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором склад­ського зберігання, застосовуються положення статей 956—966 ЦК, Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» та інших нормативно-правових актів.