Запровадження, заміна і перегляд норм праці

Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться
власником або уповноваженим ним органом за погодженням з
профспілковим комітетом.
Власник або уповноважений ним орган повинен роз'яснити
працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за
яких мають застосовуватися нові норми.
Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник
або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш
як за один місяць до запровадження.
(Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2240-10 від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83)
1. Коментована стаття присвячена важливому питанню в сис¬темі нормування, оскільки регламентує порядок запровадження нових в широкому розумінні цього слова норм праці. Обов'язковою умовою цього важливого процесу є узгодження рішення власника або уповноваженого ним органу з профспілковим комітетом. Узгодження, як відомо, передбачає пояснення причин, які спонукають до запровадження норм праці. Такий порядок стосується всіх видів норм праці за винятком разових норм в частині строків повідомлення працівників про запровадження нових і заміну чинних норм праці, про що працівники повинні бути повідомлені не пізніше як до початку відповідної разової (аварійної) роботи.
2. Слід зауважити щодо деяких, на наш погляд, термінологічних неточностей статті. Думається, що запровадження має місце в усіх випадках застосування норм, які уводяться на заміну чинних переглянутими чи новими або ж для використання на нових роботах чи технологічних процесах. Отже, запровадження не має самостійного значення, бо воно супроводить заміну чинних норм чи в зв'язку з новим виробництвом (новою роботою) появу нових норм, які не використовувалися наданому підприємстві. Слід зазначити, що рівень новизни залежить від рівня управління (народне господарство, галузь, об'єднання, підприємство). Нові норми конкретного підприємства можуть бути застарілими для даної галузі чи окремих її підприємств. Таким чином, більш правильним слід вважати вираз про запровадження (краще застосування) нових норм праці, маючи на увазі всі види норм, які вперше розпочинають використовуватися на даному підприємстві. Викори¬стання їх всіх викликано відповідними змінами організації виробництва чи праці, про що власник чи уповноважений ним орган повинен повідомити працівників. Інколи указані зміни уже відбулися, але не враховані в чинних нормах праці за будь-яких причин, в тому числі в зв'язку з допущеними помилками в розрахунках.
3. При спільності організаційно-правових підходів запровадження різних видів нових норм має свої специфічні організаційні особливості. Процес організації перегляду чинних норм на підприємстві відрізняється від застосування, наприклад, типових чи єдиних норм, оскільки охоплює роботи з розроблення чи вдосконалення норм праці після відповідного аналізу та виявлення застарілих або помилково запроваджених. Аналіз охоплює вивчення прогресивності технології та її виконання відповідно до вимог, рівня її засвоєння працівниками, відповідності норм організаційно-технічному рівню виробництва та організації праці та їх відхиленню від умов в порівнянні з прийнятими у чинних нормах, а також виявлення помилок при встановленні норм. Окремі норми праці повинні аналізовуватися і застосовуватися протягом року в ході вдосконалення виробництва.
Єдині та типові норми не розробляються на підприємстві, а лише використовуються, в тому числі при розробленні місцевих норм. Отже, в такому разі на підприємство покладається обов'язок створення відповідних умов використання нових норм або ж їх «прив'язки» до власних умов.
Перегляд норм праці як складова частина вдосконалення чинних норм є приведення їх у відповідність з організаційно-технічними умовами шляхом аналізу, розроблення нових та заміни чинних норм технічно обгрунтованими нормами.
4. З метою постійного вдосконалення нормування на підприємстві повинен щорічно розроблятися план заміни та перегляду норм праці. Він має бути тісно пов'язаним з планом організаційнотехнічних заходів, які передбачається здійснити на підприємстві протягом календарного року і забезпечити відповідне зростання продуктивності праці. Такий план об'єднує пропозиції щодо вдосконалення нормування праці всіх дільниць і цехів підприємства.
Досягненню поставленої мети сприяє широка участь трудового колективу в здійсненні цієї роботи. Успіх можливий за умови участі не тільки нормувальників, а також інженерно-технічних працівників, які відповідають за технічний рівень виробництва, та безпосередньо робітників, які здійснюють роботу.
У колективному договорі необхідно відобразити заходи щодо нормування праці на підприємстві, про що йдеться в законах України «Про колективні договори і угоди» та «Про оплату праці».
5. Власник чи уповноважений ним орган має привести до запровадження нових норм організаційно-технічний рівень виробництва у відповідність до умов, які передбачені зазначеними нормами.
Працівникам повинні обов'язково бути пояснені причини, які спонукають до запровадження нових норм праці. До них можуть бути віднесені залежно від конкретних умов поліпшення організації праці та виробництва застарілість норм праці, їх по-милковість, застосування нової технології, виявлення перекручень в обліку результатів праці тощо.
При необхідності власник чи уповноважений ним орган може провести виробниче навчання робітників щодо застосування нових норм.
6. Для запобігання конфлікту між власником та працівниками, пов'язаного з новими нормами праці, необхідно повідомити останніх за місяць до запровадження нових норм праці. Цей строк вважається достатнім для однієї сторони, щоб підготуватися до нових умов роботи, для другої — забезпечити якісне запровадження нових норм. Указана вимога не стосується, згідно з «Рекомендаціями щодо нормування праці в галузях народного господарства», запровадження тимчасових норм, а також укрупнених, комплексних норм праці та нормованих завдань, які роз¬робляються на підставі поопераційних норм. Про їх запроваджен¬ня працівники можуть бути повідомлені в будь-який строк до початку роботи. Власник повинен сприяти швидкому та ефектив¬ному освоєнню нових норм. В цьому зацікавлені в однаковій мірі працівники і профспілковий комітет. Перелік норм праці, які запроваджуються на підприємстві, краще представити завчас¬но безпосередньо в цеху чи дільниці. Власник і профспілковий комітет повинні проводити постійну роботу, спрямовану на зростання продуктивності праці шляхом удосконалення нормування і підвищення частки технічно обгрунтованих норм.
7. У разі несвоєчасного повідомлення працівників про запровадження нових норм праці, вони без узгодження з профспілковим комітетом не можуть запроваджуватися. Отже, у цьому випадку діють чинні норми і умови оплати праці. Разом з тим, профспілковий комітет не повинен узгоджувати запровадження таких норм, для яких власник не створив відповідні організаційно-технічні умови.
8. Важливе місце в запровадженні нових норм праці зпосідають контроль, перевірка і аналіз чинних норм праці. Контроль повинен здійснюватися не тільки нормувальниками, а й за широкою участю трудового колективу та профспілкового комітету. Важливою початковою базою для цієї роботи є статистична звітність про виконання норм виробітку і стану нормування праці. Насамперед йдеться про «Звіт про виконання норм виробітку і стану нормування праці» (статистична звітність за формою № 4-ПВ), який складається підприємством згідно з «Інструкцією про складання підприємствами звіту про виконання норм виробітку і стан нормування праці за формою № 4-ПВ», затвердженою Мінстатом України 07.07.95 р. Статистичні показники цього звіту дають необхідні дані для аналізу про кількісне виконання норм виробітку робітниками-відрядниками, в тому числі їх розподіл за ступенем виконання норм виробітку, а також за професіями чи групами професій. Стан нормування праці працівників на підприємстві характеризується також застосовуванням технічно обгрунтованих норм праці. Інструкція містить методичні положення щодо визначення важливих показників, які характеризують рівень стану нор-мування праці на підприємстві.
9. Перевірка кожної норми праці повинна здійснюватися, як правило, в процесі атестації робочих місць згідно з галузевими положеннями, а в разі їх відсутності перевірка норм праці повинна проводитися самостійно атестаційними комісіями не рідше ніж два рази в п'ять років. Комісія приймає рішення про можливість атестації норми праці на підставі аналізу її якості безпосередньо на робочому місці. При цьому порівнюються організаційно-технічні умови, фактичні. При розробленні норми праці встановлюється раціональність операцій, проводяться при необхідності хронометражні спостереження чи фотографування робочого дня тощо. Для перевірки та аналізу норми праці може рекомендуватися для застосування спеціальна карта якості норми праці, в якій приводяться характеристика роботи і робітника, його виробітку, організаційно-технічні умови за чинного технологією, проектовані і діючі норми праці.
10. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати матеріальне стимулювання запровадження нових норм праці відповідно до чинного законодавства та угод. Так, згідно з названими вище рекомендаціями частина економії фонду заробітної плати, створена внаслідок зростання продуктивності праці, може бути використана на стимулювання робітників, а також спеціалістів протягом 3—6 місяців у період засвоєння нових норм праці за їх розроблення та впровадження. Окремі робїтники-ініціа-тори згідно з чинними нормами праці можуть винагороджуватися одноразово відповідно до діючого на підприємстві положення щодо матеріального стимулювання працівників.
11. Згідно зі ст. 85 КЗпП не підлягають перегляду норми праці, які значно перевиконуються внаслідок застосування робітниками за власною ініціативою нових прийомів праці, передового досвіду та вдосконалення робочого місця.