Заплуталися в трьох соснах. Адвокатура

Заплуталися в трьох соснах. Адвокатура
Без консенсусу будь-які кроки в реформуванні адвокатури будуть викликати конфронтацію і протидію з боку інших адвокатів
На момент написання статті в парламенті було зареєстровано чотири законопроекти, що стосуються реформування адвокатури: № 1430 (рік тому було внесено на заміну) «Про адвокатуру» Юрія Мірошниченка, Юрія Кармазіна, Дмитра Шенцева, Вадима Колесниченко, Владислава Лук'янова та Ельбруса Тедеєва; № 3549 «Про внесення змін до Закону України« Про адвокатуру »(щодо системи адвокатського самоврядування)» Сергія Власенка; № 4353 «Про внесення змін до Закону України« Про адвокатуру »Сергія Власенка, Ірини Бережний та Сергія Міщенка; № 4353-1 «Про внесення змін до Закону України« Про адвокатуру »Андрія Портнова, Святослава Олійника та Володимира Пилипенко.

У принципі, появи нових законопроектів очікувати не доводиться, оскільки думки всіх ключових груп в адвокатуру (Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, Спілка адвокатів України та Асоціація правників України) дані проекти відображають. Єдиним винятком поки є Асоціація адвокатів України, яка самостійного законопроекту через співчуваючих народних депутатів не подавала, і поки що, за заявами президента ААУ, не збирається. Проте офіційна позиція цієї організації з ключових питань самоврядування та здійснення адвокатської діяльності вже викладена і, можливо, знайде форму законопроекту, зареєстрованого в парламенті.

Але у Верховній Раді України і так є з чим працювати в частині реформи адвокатури. Три законопроекту пропонують комплексну реформу, один - проект г-на Власенко - можна розглядати як варіант «малої реформи». Він пропонує розширити чинний закон положеннями про З'їзді адвокатів України, Передбачити створення професійного самоврядування у регіонах в особі колегій адвокатів та їх рад, а також виключити дискримінаційну норму про участь представників виключно Спілки адвокатів України в кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури.

До речі, вже зараз ведуться розмови про можливість подачі конституційного подання з приводу конституційності положень статей 13 і 14 Закону України «Про адвокатуру» в частині обов'язкової присутності у КДКА і ВККА членів САУ. Поки ж, прогнозують адвокати, КДКА працюють у звичному складі і з звичними повноваженнями останню каденцію.
Мала реформа - малоймовірна?

Якщо залишити основні «подразники», які перешкоджають реформування адвокатури: Умови і порядок уніфікації, організацію професійного самоврядування, умови організації діяльності адвоката; то чи можливо проведення малої реформи? Адже, незважаючи ні на що, є певні моменти, в яких сходяться думки всіх суб'єктів законодавчої ініціативи.

Так, Дмитро Кухнюк пропонує провести малу реформу. Дійсно, по ряду питань, наприклад, щодо посилення гарантій адвокатської діяльності, встановлення монополії в адвокатській діяльності, посиленню професійних прав і обов'язків практично відсутні заперечення. Проте чи буде мала реформа підтримана в профільному парламентському Комітеті і в самому парламенті - це питання.
Минулого

У минулому році помітних кроків до консенсусу в питанні реформи адвокатури помічено не було. Адвокатські групи впливу чітко визначилися зі своїми позиціями, і відступати (навіть обговорювати можливий компроміс) не бажали. Такою ситуацією скористалися Міністерство юстиції, яке (не маючи прямого впливу на адвокатуру) саме закінчило роботу над проектом надання безоплатної правової допомоги. Даний проект пролунав для класичної (або навіть - канонічної) адвокатури як грім серед ясного неба. Розподіл адвокатів для роботи з горезвісної статті 47 Кримінально-процесуального кодексу України, згідно з проектом, йде з поля ведення колегій (що збереглися в окремих регіонах) і регіональних Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Не зустрівши належного опору з боку адвокатської громадськості, яка була зайнята лобіюванням своїх законопроектів про адвокатуру, урядовий проект № 4406 «Про безоплатну правову допомогу» навіть був прийнятий в першому читанні. Однак, просунувшись так далеко (як для адвокатських проектів), законопроект зупинив свій перебіг у парламенті.

Природно, що всі зареєстровані в парламенті проекти реформування адвокатури не передбачають такого сюрпризу від Мін'юсту. Тому питання узгодження всіх проектів між собою також залишається актуальним.

Проте ще одним козирем у руках Міністерства юстиції України є розробка проекту закону про юридичні послуги. Саме в разі незнаходження консенсусу в питаннях уніфікації професії міністр юстиції Микола Оніщук пригрозив окремим законом з приватнопрактикуючих юристам. У такому випадку можна припустити, що в рамках «канонічної» адвокатури залишиться мала частина адвокатів: одні підуть у програми з надання безкоштовної допомоги, інші - стануть приватнопрактикуючих юристами.

Можливо, Міністерство юстиції і стане каталізатором хоч якихось подій у реформуванні адвокатури, але поки напрошується тільки один висновок по пройшов році: якщо відсутність просування реформи є, значить комусь вигідно існуючий стан.
Коментар профільного комітету

Ігор ТКАЧЕНКО,
кандидат політичних наук, заступник керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

- Юридична громадськість добре знає, що проблема прийняття нового закону виникла не сьогодні. Наприклад, Верховна Рада України третього скликання так і не зміг прийняти зміни до Закону «Про адвокатуру», запропоновані народними депутатами Віктором Медведчуком, а згодом і Василем Онопенко. Нагадаю, що тоді зміни були спрямовані на врегулювання питань допуску до професії, фінансування органів адвокатури і т.д.

Якщо концептуально законопроекти щодо нотаріату схожі, то з текстів законопроектів про адвокатуру зрозуміло, що єдиної концепції реформування немає. Також на сьогодні неясно, чи можна здійснити малу реформу адвокатури, наприклад, в контексті зміни порядку доступу до професії та системи професійного самоврядування, проаналізувати, як це працює, і в перспективі закріпити в новій редакції. Наприклад, проектом № 4353 у порівнянні з проектом № 1430 деталізовані положення про складання кваліфікаційних іспитів на право заняття адвокатською діяльністю, розписаний порядок проходження стажування. У той же час проект № 4353-1 відрізняється від законопроекту № 1430 в питаннях організаційних форм здійснення адвокатської діяльності. Слід зазначити, що на сьогодні тільки проект № 1430 отримав у цілому позитивний відгук Ради Європи. Хоча це єдиний проект, який пройшов міжнародну експертизу, зазначу, що й інші ініціативи у рамках співпраці Комітету та Ради Європи, будуть вивчені на предмет відповідності європейським принципам і стандартам.

Не слід забувати, що за ініціативою Міністерства юстиції був прийнятий у першому читанні Закон «Про безоплатну правову допомогу», що, зважаючи на відсутність точки зору Міністерства юстиції з питання майбутнього системи адвокатури, ускладнює роботу над новим законом. Робота ускладнюється також і тим, що до Комітету надходять звернення від громадських організацій, які підтримують той або інший проект або виступають категорично проти окремих ініціатив. Це призводить до того, що між авторами законопроектів не існує взаєморозуміння щодо можливості прийняття єдиного узгодженого рішення.

Основну діяльність за попередньою підготовці законодавчих ініціатив для розгляду Комітетом здійснює підкомітет з питань організації та діяльності органів юстиції, нотаріату, адвокатських об'єднань та надання правової допомоги громадянам, Який очолює народний депутат України Юрій Мірошниченко.

Думаю, що першочерговим завданням на сьогодні є пошук компромісу та узгодження спірних положень, які стосуються порядку доступу до професії, створення і компетенції органів професійного самоврядування. Якщо звернутися до витоків світобудови, то вийде що в природі існує певна гармонія принципи противаг. А нам нав'язують узурпацію нечисленною групою бачачи діяльності. Конкуренція завжди розставляла все на свої місця. Якщо не буде юристів займаються юридичною практикою, які створюють серйозну конкуренцію адвокатуру в наданні правової допомоги громадянам., То виникне колапс. Якщо проаналізувати існуючу ситуацію в адвокатурі, то виходить, що адвокатське співтовариство направило свою енергію не на надання правової допомоги громадянам, а на задоволення особистих амбіцій не стосуються основного завдання адвокатури. Сьогоднішні керівники адвокатури сподіваються владою над рядовими адвокатами і зайняті внутрішніми інтригами, створюють видимість своєї діяльності, а фактично здійснили розвал адвокатської громадськості. Якщо все таки у народних обранців вистачить мужності прийняти Закон України "Про юридичні послуги", де суб'єктами надання такої допомоги будуть, адвокати та юристи, це буде позитивний момент у розвитку та очищення адвокатури. Розвиток конкуренції на ринку юриспруденції я вважаю призведе лише до позитивних результатів. Це доведено самим життям, роботами Великих класиків Марка, Енгельса, Ульянова.