Заміна і перегляд єдиних і типових норм

Заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили.
(Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указом ІІВР № 5938-11 від 27.05.88)
1. У коментованій статті йдеться про порядок заміни і перегляду єдиних і типових норм праці. Ці норми виділені із всіх видів норм, запровадження, заміна і перегляд яких передбачені
ст. 86 Кодексу. Причина такого підходу полягає в тому, що вони на відміну від останніх видів норм (ст. 85) мають інший порядок розроблення, затвердження та запровадження.
2. Згідно з «Рекомендаціями щодо нормування праці в галузях народного господарства» єдині та типові норми праці розробляються та затверджуються централізовано. Розроблення указаних норм передбачається планами науково-дослідницьких робіт Національного центру продуктивності Мінпраці України та від-повідних галузей.
У сучасних умовах розширення прав підприємств у застосуван¬ні норм та контролю за цим процесом з боку профспілок єдині та типові норми виконують роль нормативних матеріалів, на підставі яких підприємства розробляють свої місцеві норми, запровад-ження котрих здійснюється на загальних підставах з урахуванням реальних організаційно-технічних умов (ст. 86 Кодексу).
3. Такий підхід щодо нормування праці в сучасних умовах сприятиме вдосконаленню колективно-договірного регулювання оплати праці згідно з Указом Президента «Про концепцію дальшого регулювання оплати праці в Україні» № 375/2000 від 25.12.2000 р. щодо відновлення нормування праці та конкретних заходів з реалізації цієї концепції.
4. У рекомендаціях йдеться про розроблення, затвердження та впровадження нормативних матеріалів, складовою частиною яких є типові та єдині норми праці. Міжгалузеві єдині та типові норми праці є рекомендаційними і розробляються Національним центром продуктивності, а галузеві єдині та типові норми праці (також рекомендовані) — головними нормативно-дослідними організаціями з праці відповідних міністерств (відомств). Зазначені норми праці затверджуються Мінпраці та соціальної політики України та відповідними міністерствами (відомствами). Строки їх дії залежать від характеру виробництва, але не повинні перевищувати п'яти років. їх перевірка, перегляд здійснюються в результаті вивчення досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва та праці, його перевищення над закладеним при розробці норм праці. Така робота може виконуватися достроково або ж за рік до завершення строку дії норми праці.
Мінпраці та соціальної політики України і міністерства (відомства) інформують підприємства про рекомендовані до застосування на даний період міжгалузеві та відповідно галузеві норми праці і нормативні матеріали в Переліку рекомендованих до впровадження збірників міжгалузевих та галузевих норм і нормативів з нормування праці. Перший із них складається Національним центром продуктивності, другий — відповідним міністерством. Підприємства розглядають указані переліки як нормативний матеріал і базу для перегляду власних норм праці. Разом з тим, як відомо, власник не має права знижувати зазначені норми. Наприклад, єдині норми часу і виробітку на вантажно-розвантажувальні роботи мають наскрізний характер в усіх галузях. Типові норми носять також міжгалузевий, галузевий та відомчий характер, проте вони запроваджуються в строки, які встановлює власник за узгодженням з профспілковим комітетом, оскільки на їх підставі розробляються місцеві норми праці, порядок запровадження яких розглядається в ст. 86 Кодексу.
5. Згідно з рекомендаціями при застосуванні міжгалузевих та галузевих норм праці, якими є типові та єдині норми, з метою послаблення їх напруженості дозволяється застосовувати в окремих випадках поправкові коефіцієнти, які скосовують відповідно до затвердженого графіка у міру досягнення відповідних організаційно-технічних умов. Поправкові коефіцієнти слід передбачати в колективному договорі. Строк дії поправкових коефіцієнтів залежить від строку усунення факторів, які спричинили їх застосування, — освоєння нової потужності і техніки, вироблення нової продукції.