Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів

Стаття 20. Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів
1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
2. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів в місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
3. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
1. В Україні право на не заборонену законом підприємницьку діяльність (а підприємницька діяльність — це різновид діяльності господарської) є конституційним правом людини і громадянина (ст. 42 Конституції України).
Показово, що та ж сама стаття визначає і обов'язок держави захищати права споживачів, здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт, сприяти діяльності громадських організацій споживачів. Реалізація прав суб'єктів господарювання та споживачів за своєю суттю є єдиним процесом, де права одних суб'єктів кореспондують з обов'язками інших.
Гострі суперечності виникають у стосунках суб'єктів підприємницької діяльності та дер­жавних контролюючих органів, тому існує спеціальна проблема захисту перших від останніх,
Метою захисних заходів є не надання надмірних переваг певним учасникам господарських відносин, а встановлення балансу інтересів держави, суб'єктів господарювання та спожива­чів. Адже на ефективність господарювання негативно впливають як відсутність необхідного регулювання з боку держави, так і недосконала законодавча регламентація. Державні органи постійно намагаються, при цьому досить часто необгрунтовано, розширити сфери свого впливу в своїх відомчих інтересах. І проблема ця не є суто українською. Загальновизнано, що регулюючі органи держави часто керуються власним інтересом щодо посилення своєї влади і статусу, заявляючи, що дбають про інтереси суспільства.
Суб'єкт господарювання має будувати свої стосунки з державними органами (перш за все — з контролюючими) виключно на засадах законності. Він повинен точно виконувати покладені на нього законні і тільки законні вимоги державних органів, ігноруючи явно про­типравні.
Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів — це діюча система правових та організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації прав цих суб'єктів та недопущення їх порушень.
Сукупність взаємопов'язаних правових засобів, способів і форм, за допомогою яких пове­дінка суб'єктів господарювання, їх контрагентів (у тому числі споживачів) та державних ор­ганів у їх правовідносинах приводиться у відповідність до вимог і дозволів, що містяться у нормах права, і тим самим забезпечується захист законних прав суб'єктів, складає механізм захисту.
Захисту прав споживачів присвячена також ст. 39 ГК (див. коментар до цієї статті), а та­кож Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 p..
2. Важливим шляхом захисту прав суб'єктів господарювання і споживачів є визнання на­явності або відсутності прав, оскільки таке визнання є необхідною передумовою для ви­значення правомірності поведінки порушника права. Так, наприклад, держава визнає право підприємців без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом, що обумовлює можливість захисту зазначеного права від будь-яких порушень.
Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, у судовому порядку повністю або частково визнаються недійсними. Кодек­сом адміністративного судочинства України спори суб'єктів господарювання із суб'єктами владних повноважень стосовно оскарження нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії віднесені до компетенції адміністративних судів. З підстав, передбачених законом, суд може визнати недійсними і господарські угоди.
Поновлення порушених прав може відбуватися шляхом відновлення становища, яке існу­вало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, є тим способом захисту, до якого слід звертатися перш за все. Чим раніше будуть припинені незаконні дії порушників, тим меншою буде завдана порушеннями шкода. Слід зазначити, що таке припинення може здійснюватися до подання позову шляхом вжиття запобіжних заходів, а також до вирішення судом спору по суті, в рамках забезпечення позову.
Ефективним засобом захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є присуджен­ня до виконання обов'язку в натурі. Іноді поновити права іншим чином просто неможливо (наприклад, у випадку порушення зобов'язань щодо поставки унікального несерійного об­ладнання).
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установ­лені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відшкодування збитків до­кладно врегульовано главою 25 ГК (див. коментар до статей цієї глави).
Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення
- їм правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть також застосовуватися оперативно-господарські санкції — заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Застосування штрафних та оперативно-господарських санкцій докладно врегульовано главою 26 ГК (див. коментар до статей цієї глави).
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового чи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення, допущеного суб'єктом господарювання, та ліквідацію його наслідків. Застосування адміністративно-господарських санкцій докладно врегульовано гл. 27 ГК (див. коментар до статей цієї глави).
Захисту прав суб'єктів господарювання можуть слугувати й установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Захист прав суб'єктів господарювання може здійснюватись також іншими способами, передбаченими законом.
3. Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (частина четверта ст. 13). Існує також чимало інших законодавчих актів, спрямованих на виконання цього важливого конституційного положення. Однак це ніяк не означає, що суб'єкти господарювання і споживачі у разі порушення їх прав можуть поводитися пасивно, лише очікуючи поновлення своїх прав з боку держави, — вони мають право і повинні активно боротися з порушеннями закону та захищати свої права, використовуючи всі можливості, надані їм відповідним законодавством.
Слід зазначити, що захист прав суб'єктів господарювання є одним з головних напрямів правової роботи, яка передбачає активізацію дій самих суб'єктів підприємницької діяльності з підвищення рівня реалізації чинного законодавства, спрямованого на захист їх прав і законних інтересів. Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів має відбуватися в рамках відповідних процесуальних норм.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається коментованим Кодексом, іншими законами. Так, розд. V ГК регулює порядок притягнення до відповідальності порушників законодавства у сфері господарювання. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаютьсягосподарськими судами в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексомУкраїни (далі — ГПК). Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні перевірок фінансово-господарської діяльності державними контролюючими органами здійснюється в порядку, встановленому законодавством. Відповідні норми, зокрема, містяться у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)», Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері госпо­дарської діяльності» від 5 квітня 2007 p., Указі Президента України «Про деякі заходи щодо вдосконалення регулювання підприємницької діяльності» від 28 квітня 2007 р.