Заборона залучення до надурочних робіт

До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:
1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220).
Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.
Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177).
Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).
(Стаття 63 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 4841-11 від ЗО. 10.87; Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. В коментованій статті знайшло своє відображення піклу¬вання держави про охорону материнства і дитинства.
Якщо раніш законодавство (Стаття 7 Указа Президиума Верховного Совета СРСР от 8 июля 1944 г. // Ведомости Верховного
Совета СССР. — 1944. — № 37) забороняло залучати до надурочної роботи на підприємствах і в установах вагітних жінок тільки з чотирьох місяців вагітності, то тепер забороняється залучення вагітної жінки до виконання надурочних робіт з того часу, з яко-го стало відомо про вагітність, тобто незалежно від строку вагітності. Ця гарантія поширюється на вагітних жінок протягом усього періоду вагітності. Підставою для забезпечення заборони виконання надурочних робіт є довідка відповідної медичної установи про вагітність.
2. Заборона залучення до надурочних робіт стосується всіх жінок, які мають дітей віком до трьох років. До них належать жінки, що усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку.
3. Коментована стаття закріплює гарантію дотримання встановленої законом тривалості робочого часу неповнолітніх працівників. Вона забороняє використовувати на надурочних роботах працю осіб, що не досягли вісімнадцяти років.
4. Статтею 220 Кодексу введено обмеження надурочних робіт для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах. Цих працівників забороняється залучати до надурочних робіт в дні занять.
5. Від надурочних робіт звільняються студенти вищих навчальних закладів також у період їх виробничої практики.
6. До інших категорій працівників, яких забороняється залучати до надурочних робіт, належать особи, хворі на туберкульоз у відкритій формі.
7. Законодавством передбачено, що залучення до надурочних робіт громадян похилого віку допускається тільки за їх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров'я (Статті 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 4. — Ст. 18).
8. Коментованою статтею та ст. 177 Кодексу введено обмеження залучення до надурочних робіт стосовно жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. Вони можуть залучатися до виконання надурочних робіт лише за їх згодою.
9. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Стаття 172 Кодексу та ст. 16 Закону «Про охорону праці» не містять норми про дотримання медичних рекомендацій. Згідно із зазначеними статтями залучення інвалідів до надурочних робіт не допускається без їх згоди. Стаття 16 Закону «Про охорону праці» зобов'язує власника враховувати рекомендації при організації навчання, перекваліфікації та працевлаштуванні.
10. Враховуючи, що залучення працівників, зазначених коментованою статтею, до надурочних робіт не допускається чи допускається лише за їх згодою, відмова цих працівників від виконання такої роботи не може розглядатися як порушення трудової дисципліни, незалежно від характеру трудових обов'язків.