Заборона роботи в нічний час

Забороняється залучення до роботи в нічний час:
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).

(Стаття 55 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4841-11 від ЗО. 10.87; Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. У пункті 1 коментованої статті знайшли своє відображення норми про охорону материнства і дитинства.
Якщо раніш законодавство (ст. 7 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. 1944. № 37) забороняло залучати до надурочної роботи на підприємствах і в установах вагітних жінок тільки з чотирьох місяців вагітності, то тепер забороняється залучення вагітної жінки до виконання нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження з того часу, з якого стало відомо про вагітність, тобто незалежно від строку вагітності. Ця гарантія по-ширюється на вагітних жінок протягом усього періоду вагітності. Підставою для заборони виконання зазначених робіт є довідка відповідної медичної установи про вагітність.
2. Заборона залучення до робіт у нічний час стосується всіх жінок, що мають дітей віком до трьох років. До них належать також жінки, що усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку.
Не заборонена робота жінок у нічний час на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї.
3. Вагітні жінки, незалежно від строку вагітності, і жінки, які мають дітей віком до 12 років, не повинні залучатися до чергу-
вання на підприємствах і в установах після закінчення робочого дня, в нічний час, а також у дні щотижневого відпочинку і святкові дні.
4. Оскільки законодавство не пов'язує вимогу про заборону нічної праці для певних категорій працівників обов'язково з роботою протягом усієї зміни, слід вважати, що ці працівники не повинні залучатися до роботи в нічний час і в тих випадках, коли на нічний час припадає лише частина зміни.
5. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Тому, оскільки забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних робіт, якщо вечірня зміна хоча б частково припадає на час після 22 години, вони не повинні працювати в такій зміні.
6. Профспілкові комітети підприємств, установ, організацій зобов'язані своєчасно вживати заходів до запобігання порушенню законодавства про охорону праці неповнолітніх, не допускати виконання ними робіт у надурочний і нічний час, у святкові та неробочі дні, дні щотижневого відпочинку.
7. До інших категорій працівників, яких забороняється залу¬чати до нічних робіт, належать, зокрема, працівники, що захворіли на туберкульоз і підлягають за висновком ЛКК звільненню від роботи в нічний час.
За висновком тубдиспансера працівники, хворі на туберкульоз, повинні бути звільнені від нічних робіт і переведені на денну роботу, причому за можливістю в ранкову зміну.
8. Стан здоров'я працівників значною мірою залежить від умов праці на виробництві. З метою оздоровлення умов праці знижено питому вагу нічних робіт на підприємствах. Дослідження вчених-фізіологів показують, що робота у нічний час менш природна і сприятлива для здоров'я, ніж робота вдень, оскільки вона вимагає від організму активної діяльності в той момент, коли його фізіологічні функції значно нижчі денного рівня. Тому законодавством передбачено обмеження нічних робіт рамками їх гострої потреби.
Проте робота в нічний час на виробництвах з безперервним технологічним процесом, в деяких медичних установах, організаціях зв'язку, транспорту та на інших підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення, є неминучою.
9. У коментованій статті йдеться про недопустимість залучення жінок до робіт у нічний час, крім тих галузей господарства, де це викликається гострою потребою.
10. Інваліди повинні бути працевлаштовані відповідно до ре¬комендації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Рішення МСЕК про види та умови праці інвалідів є обов'язковими для керівників підприємств, установ, організацій, які є відпові-дальними за виконання рекомендацій МСЕК (Стаття 69 Основ законодавства України про охорону здоров'я // Відомості Верхо¬вної Ради України. — 1993. — № 4. — Ст. 19).
Підприємства, установи, організації, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законо¬давством (Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. - № 221. - Ст. 252).
Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
11. Враховуючи, що залучення працівників, зазначених частиною першою коментованої статті, до роботи в нічний час не допускається, відмова цих працівників від виконання такої роботи не може розглядатися як порушення трудової дисципліни, незалежно від характеру трудових обов'язків.
12. Залучення до роботи в нічний час громадян похилого віку допускається тільки за їх згодою і за умови, коли це не протипо¬казано їм за станом здоров'я (Частина третя ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1994. — № 4. - Ст. 18).
Відповідно до ст. 10 цього Закону громадянами похилого віку визнаються: чоловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старше, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.