Забезпечення законності у разі застосування стягнень до порушників митних правил

Стаття 327. Забезпечення законності у разі застосування стягнень до порушників митних правил
Стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Додержання вимог законодавства у разі застосування стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку митних органів вищого рівня та їх посадових осіб, права оскарження та інших встановлених законодавством України заходів.
Основним Законом держави є її Конституція. Одним із найголовніших принципів є додержання законності всіма громадянами України, особами без громадянства та іноземцями. Додержання законності при застосуванні передбачених законодавством стягнень до порушників митних правил - неухильний обов'язок посадових осіб митних органів.
Законність розкривається у низці статей Конституції України, зміст яких ми вважаємо за доцільне проаналізувати з метою з'ясування реалізації принципу законності.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 8 Конституції України, в нашій державі визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі статтею 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. У ст. 62 Конституції України закріплена презумпція невинуватості і те, що нихто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а сумніви щодо доведеності вини осіби тлумачаться на її користь. Ст. 61 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Так саме це стосується і застосування положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Отже, відповідно до частини 1 коментованої статті, стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому МК та іншими законами України.
Розглядаючи втілення цього принципу в інших законах України, слід зазначити що до їх числа можна віднести Конституцію України, Кодекс про адміністративні правопорушення та ін.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Наступною, 8 статтею КУпАП встановлено, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Таким чином, законодавець у Конституції України та інших законах створив передумови, спрямовані на забезпечення законності при застосуванні стягнень у справах про порушення митних правил до осіб, які здійснили порушення, і в той же час на виключення неправомірних порушень їхніх прав і законних інтересів.