Виробничий кооператив

Стаття 95. Виробничий кооператив
1. Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на заса­дах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що ба­зується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.
2.Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не за­боронену законом.
3.Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.
4.Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий ко­оператив» або «кооперативне підприємство».
1. Виробничий кооператив є корпоративним підприємством, створеним з метою здійснен­ня спільної господарської комерційної діяльності. Створення виробничого кооперативу і припинення його діяльності відбуваються за добровільною згодою засновників (членів).
Кооператив як добровільне об'єднання громадян засновується за добровільної згоди де­кількох громадян, які беруть на себе взаємні зобов'язання щодо ведення спільної виробничої або господарської діяльності на умовах, визначених статутом.
Виробничий кооператив являє собою об'єднання праці і капіталу: всі члени виробничого кооперативу зобов'язані брати особисту трудову участь у його діяльності та внести майно­вий пайовий внесок. Особистий елементу виробничому кооперативі відіграє провідну роль: обов'язково передбачається особиста трудова участь членів у діяльності виробничого коопе­ративу. Щодо виробничого кооперативу законодавець робить акцент на безпосередню тру­тову участь, що обумовлює включення членів виробничого кооперативу до складу його тру­тового колективу. З цією ознакою пов'язана також обов'язкова участь в управлінні справами виробничого кооперативу і повна рівність в управлінні кооперативом, кожний член якого має лише один голос при вирішенні всіх питань його діяльності.
З вищенаведеного випливає і така ознака — розподіл отриманого доходу між членами виробничого кооперативу відбувається виключно з урахуванням їх участі у його виробничій діяльності.
2.Підприємницька діяльність виробничого кооперативу, її основні види та напрями ви­значаються кожним кооперативом самостійно, але у рамках законодавчих приписів.
Виробничі кооперативи можуть здійснювати в різних галузях господарську діяльність із: заготівлі, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-техніч­ного призначення; виготовлення товарів народного споживання; збирання і переробки вторинної сировини і ділових відходів виробництва; ремонту і обслуговування техніки; виробни­чого, шляхового і житлового будівництва; роздрібної торгівлі та громадського харчування; побутового обслуговування; організації культурного дозвілля, медичної допомоги; надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг; рибництва і виробництва рибної продукції; заготівлі деревини; видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів тощо.
З огляду на те, що виробничий кооператив може здійснювати не лише виробничу, а й будь-яку іншу підприємницьку діяльність, сьогодні віднесення цього виду кооперативів до виробничих — лише данина традиції, що історично склалася. У законодавстві деяких зару­біжних країн цей вид кооперативу визначається як підприємницький.
3. Виробничий кооператив набуває права юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Визначення юридичної особи міститься у ст. 80 ЦК.
Наявність у виробничого кооперативу статусу юридичної особи — це певний правовий режим, що характеризує передусім виникнення у такого кооперативу як суб'єкта господарювання прав та обов'язків стосовно самостійно здійснюваних ним юридично значущих дій. Визнання виробничого кооперативу юридичною особою означає його право самостійно, від свого імені брати участь у господарському обороті, набувати права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у відповідних судових органах.
Коментована стаття встановлює, що виробничий кооператив діє на підставі статуту, за­тверджуваного власниками майна — засновниками кооперативу.
Статут виробничого кооперативу являє собою локальний нормативний акт, що регулює найважливіші питання організації та діяльності кооперативу.
Крім загальнообов'язкових для всіх суб'єктів господарювання положень, передбачених ч. 4 ст. 57 ГК, у статуті виробничого кооперативу має бути передбачено: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційо­ваних членів кооперативу; порядок встановлення розміру сплати пайових та інших внесків : відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; порядок формування, викорис­тання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; характер і порядок трудової участі членів кооперативу в його діяльності, а також ін­ші положення, передбачені у ч. 2 ст. 8 Закону України та «Про кооперацію», ч. 2 ст. 164 ЦК.
4. Виробничий кооператив виступає в господарському обороті від свого імені. Наймену­вання виробничого кооперативу індивідуалізує його серед інших суб'єктів і міститься у йоге статуті. Обов'язковими складовими найменування виробничого кооперативу є зазначення його організаційно-правової форми — «виробничий кооператив» або «кооперативне підпри­ємство» і назва. Загальні норми стосовно найменування юридичних осіб містяться у ч. 4 ст. 90 ЦК, а положення щодо резервування найменування юридичних осіб передбачені ст. 23 Зако­ну України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».