Винагорода за договором комерційної концесії

Стаття 369. Винагорода за договором комерційної концесії
1. Винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.
Положення договору комерційної концесії щодо виплати користувачем винагороди правоволодільцеві є одними з найбільш важливих істотних умов договору. У договорі комерційної концесії мають бути зазначені всі види винагороди, включаючи будь-які первісні внески, плату за надання ліцензії, регулярні ліцензійні відрахування, плату за рекламу та інші платежі. Можуть бути також передбачені спеціальні платежі, властиві комерційним концесіям певного типу. У договорі комерційної концесії визначається база для обчислення регулярних платежів, таких як ліцензійні надходження і плата за рекламу, графік здійснення платежів, а також передбачається складання звітів з підтвердження правильності обчислення платежів.
Інформація про необхідні виплати важлива для користувача, оскільки одним з основних аспектів, які беруться до уваги при укладенні договору комерційної концесії, є здатність користувача мобілізувати достатні засоби для того, щоб укласти такий договір і згодом створити одне чи декілька концесійних підприємств.
Існує кілька різних способів виплати винагороди. Наприклад, вона може здійснюватися у формі грошових виплат або як закупівля користувачем певної продукції за погодженою завищеною ціною, в якій враховується прибуток правоволодільця як своєрідний «внесок» користувача.
Перший внесок виплачується, як правило, у вигляді одноразової суми, хоча може бути виплачений декількома частковими внесками (наприклад 25 % після підписання договору, 25% після завершення навчання, 25 % після відкриття першого концесійного підприємства тощо). Правоволоділець може розглядати цей внесок як плату за ліцензію на використання його прав інтелектуальної власності, за організоване їм первісне навчання і за адміністратив­ні витрати, пов'язані зі створенням нового концесійного підприємства, або як певне сполу­чення зазначених видів платежів.
Регулярні виплати можуть бути представлені як регулярні ліцензійні платежі чи відраху­вання за обслуговування, залежно від застосовного законодавства, зокрема податкового. Виплачувані користувачем ліцензійні платежі можуть розглядатися правоволодільцем як основ­не джерело доходу, що є платою за триваюче використання вже розробленої системи. Тим більше, такі платежі повинні, принаймні частково, бути винагородою правоволодільцеві за проведення наукових досліджень і конструкторських розробок з метою удосконалення концесійної системи і впровадження таких удосконалень на підприємствах користувача.