Використання інформації, що надається митним органам

Стаття 308. Використання інформації, що надається митним органам
Статистична та інша інформація, надана митним органам відповідно до цього Кодексу, інших законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, використовується виключно для митних цілей.
Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів може надаватися лише органам, які ведуть державну статистику, а інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - тільки органам досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ, а також на письмову вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку із розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій із зазначенням у ній підстав для її надання.
(Частина друга статті 308 із змінами, внесеними згідно із Законом №2596-ІУ від 31.05.2005).
Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими особами митних органів для особистих цілей, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом.
Зазначеною статтею регламентовано порядок використання інформації, що надається митним органам.
Відповідно до вимог цієї статті, інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів може надаватися лише органам, які ведуть державну статистику, а інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - тільки органам досудового слідства у зв язку з розслідуванням кримінальних справ.
Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом (див. коментар до ст. 4 МК), а також конфіденційна інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими особами митних органів для особистих цілей, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 2 розділу XXI Митного кодексу України до приведення нормативно-правових актів у відповідність до МК нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.
З огляду на викладене, у разі надходження запиту правоохоронного органу на отримання інформації, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, вона може бути надана тільки в разі наявності у суб'єкта звернення визначеного законом права на отримання такої інформації.
Інформація із зовнішньої торгівлі, що подається митним органам державними органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами може використовуватися виключно в митних цілях, згідно зі статтею 263 МК, а також відповідно до положень Методології. Для цілей ведення митної статистики дані, що містяться у ВМД, використовуються виключно у зведеному знеособленому вигляді.
Інформація щодо експортних та імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності надається тільки органам досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальних справ.
Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, ШО охороняється законом, а також конфіденційна інформація, не може надаватися органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених законом. Склад і обсяг комерційної таємниці визначаються згідно з чинним законодавством. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.1993 р. №611 затверджено Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці.
Так, відповідно до укладених Угод про інформаційне співробітництво між Державною митною службою та Національним банком України, Держкомстатом, Головною державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, протоколів погодження реквізитів, форми та термінів обміну інформацією надаються відомості щодо експортно-імпортних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які формуються на основі даних електронних копій ВМД.