Види та організаційні форми підприємств

Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств
1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти під­приємства таких видів:
приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різ­них форм власності).
В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.
2. У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підпри­ємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається неземним підприємством.
3.Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
4. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними е підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднан­ня громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
5. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше заснов­никами за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або під­приємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створю­ються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Кор­поративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на при­ватній власності двох або більше осіб.
6.Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встанов­люються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
7. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від ре­алізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або ве­ликих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятде­сяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чи­сельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг вало­вого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Усі інші підприємства визнаються середніми.
8.У випадках Існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
9.Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встанов­люватися особливості господарювання.
1. У коментованій статті визначено види та організаційні форми підприємств в Україні. Лід організаційно-правовою формою розуміють, як правило, сукупність майнових та управ­лінсько-організаційних особливостей, зміст відповідальності суб'єктів підприємницької ді­яльності за своїми зобов'язаннями.
Стаття 45 ГК встановлює, що підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких орга­нізаційно-правових формах, передбачених законом, за вибором підприємця:
1) приватне підприємство — це підприємство, що діє на основі приватної власності одно­го або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використан­ням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юридичної особи (див. коментар до ст. 113);
2) підприємство колективної власності — корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства гро­мадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом (див. також ко­ментар до ст. 93);
3) комунальне підприємство — підприємство, що діє на основі комунальної власності те­риторіальної громади. Визначення права комунальної власності міститься у п. 5 ст. 16 Зако­ну України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління;
4) в Україні діють державні унітарні та держані комерційні підприємства. Щодо їх пра­вового статусу див. докладніше коментарі до статей 73—75.
2. У ч. 2 коментованої статті наводяться визначення підприємств з іноземними інвести­ціям! та іноземних підприємств. Вони розрізняються за процентним відношенням, розміром іноземної інвестиції до розміру статутного фонду. Іноземні інвестиції — цінності, що вкла­даються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законо­давства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
3. Згідно з ч. З коментованої статті підприємства в Україні поділяються на унітарні та кор­поративні. Підставою поділу підприємств на різні види завжди є особливості їх правового статусу. У даному випадку — це спосіб утворення (заснування) та формування статутного фонду.
4. У ч. 4 перелічені суттєві ознаки, за якими унітарне підприємство (від латинського унус — один, унітас — єдність, спільність) відрізняється від підприємств інших форм і які ха­рактеризують його правовий статус як суб'єкта господарської діяльності. Головною особли­вістю таких підприємств є неможливість поділу майна підприємства за внесками (частками). Важливою ознакою унітарних підприємств є наявність лише засновника.
Коментована стаття містить вичерпний перелік видів унітарних підприємств: державні (ст. 73), комунальні (ст. 78); засновані на приватній власності засновника (ст. 113); засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації (ст. 112).
5. Корпоративне підприємство, на відміну від унітарного, створюється двома чи декілько­ма засновниками за їх спільним рішенням (договором). Засновниками корпоративного під­приємства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Воно функціонує на базі об'єдна­ного засновниками (учасниками) майна, їх спільної участі в управлінні, а подекуди — на базі підприємницької чи трудової діяльності. Термін «корпорація» у контексті Класифікації інституційних секторів економіки, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 18 квітня 2005 р. № 96, застосовується як узагальнюючий для господарських то­вариств.
6. Особливості правового статусу унітарних та корпоративних підприємств встановлено статтями 73, 76, 78, 79—93; 113—117 ГК. До прийняття готується також Закон України «Про державні унітарні підприємства».
7. У ч. 7 визначено поділ підприємств залежно від кількості працюючих та обігу валового доходу, від реалізації продукції за рік на малі, великі та середні. Треба зазначити, що пере­лічені види підприємств не є окремими організаційними формами. Практичне значення та­кого поділу полягає у можливості запровадження спрощеної системи оподаткування, здійс­нення інших заходів державної підтримки малих підприємств (див. коментар до ч. 2 ст. 48) тощо.
8. Відповідно до ч. 8 у випадках існування залежності від іншого підприємства, передба­чених ст. 126 ГК, підприємство визнається дочірнім. У Положенні про холдингові компанії, що створюються у процесі корпоратизації та приватизації, міститься також визначення до­чірнього підприємства як господарюючого суб'єкта, контрольним пакетом акцій якого воло­діє холдингова компанія.
9. Для підприємств певних видів і організаційно-правових форм законом можуть встанов­люватися деякі особливості господарювання. Такими підприємствами є, наприклад, держан­ні унітарні підприємства, комунальні підприємства, казенні підприємства, банки, іноземні підприємства тощо.