Види об'єднань підприємств

Стаття 119. Види об'єднань підприємств
1. Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.
2. Господарське об'єднання — об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою госпо­дарську діяльність.
3.Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.
4. Державне (комунальне) господарське об'єднання — об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
5. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворен­ня об'єднання.
6. Положення цієї глави застосовуються також до об'єднань інших суб'єктів господарювання — юридичних осіб або об'єднань підприємств за участі таких осіб, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
1. У ч. 1 коментованої статті вперше передбачено поділ об'єднань підприємств, залежно від порядку їх заснування, на господарські об'єднання і державні чи комунальні господар­ств об'єднання. При цьому, незважаючи на назви вказаних видів об'єднань підприємств, визначальною ознакою для кваліфікації того або іншого виду об'єднання є не форма власності, на якій утворені підприємства, що об'єднуються, а саме порядок їх утворення —добровільний чи примусовий.
Господарське об'єднання визначається в законодавстві як об'єднання підприємств, утворене заініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Це означає, що учасниками господарського об'єднання можуть бути приватні, колективні, державні або комунальні підприємства у будь-якому поєднанні.
3. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Так, асоціації і корпорації належать до договірних об'єднань, а концерни і консорціуми — до статутних (див. коментар до ст. 120).
4. Державне (комунальне) господарське об'єднання — це об'єднання підприємств, утворе­не державними (комунальними) підприємствами за рішенням КМУ, або, у визначених зако­ном випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять під­приємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Так, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 21 грудня 2006 р. КМУ затверджує положення та статути державних господарських об'єд­нань, підприємств, установ та організацій, розмір асигнувань на їх утримання і граничну чисельність працівників, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників та заступни­ків керівників, застосовує до них заходи дисциплінарної відповідальності.
Зазначені повноваження (у тому числі щодо затвердження статутів державних господар­ських об'єднань) реалізовані КМУ при створенні державних концернів (див., наприклад, по­станови КМУ «Про утворення державного авіабудівного концерну «Авіація України» від 14 березня 2007 р., «Про утворення Державного концерну «Укрторф» від 3 травня 2007 р . «Про утворення Державного концерну «Синтез-газ України» від 5 грудня 2007 р.
Право КМУ приймати рішення про створення державних господарських об'єднань вста­новлене також п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власно­сті» від 21 Вересня 2006 р. Статтею 6 цього Закону передбачено, що уповноважені орган:: управління відповідно до покладених на них завдань ініціюють створення державних госпо­дарських об'єднань, розробляють проекти їх установчих документів, затверджують їх стату­ти і здійснюють контроль за їх дотриманням, укладають контракти з керівниками державній, господарських об'єднань та здійснюють контроль за їх дотриманням тощо.
Зазначена колізія норм двох вказаних законів має вирішуватися на користь норм Закони-України «Про Кабінет Міністрів України», який прийнято пізніше.
За низкою декретів КМУ були утворені об'єднання державних електроенергетичних під­приємств, державних підприємств нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення, державних підприємств зв'язку, підприємств вугільної про­мисловості, державних підприємств транспорту і дорожнього господарства, статути яких затверджувалися відповідними галузевими міністерствами, в окремих випадках — за пого­дженням з Мінекономіки та Мінфіном, і в обов'язковому порядку — з АМК.
Відповідно до положень ч. 4 комунальне господарське об'єднання утворюється компе­тентним органом місцевого самоврядування, однак Законом України «Про місцеве самовря­дування в Україні» право органів місцевого самоврядування утворювати комунальні госпо­дарські об'єднання підприємств прямо не передбачено, що може спричинити певні пробле­ми, пов'язані з реалізацією органами місцевого самоврядування права утворювати господар­ські об'єднання. Втім, проблеми можуть бути вирішені шляхом посилання на ч. 1 ст. 118 ГК згідно з якою об'єднанням підприємств є господарська організація, і на п. ЗО ч. 1 ст. 26 Зако­ну України «Про місцеве самоврядування», яким встановлено право сільської, селищне: міської ради приймати рішення про створення підприємств, установ, організацій комуналь­ної власності.
5.Відповідно до ч. 5 коментованої статті державне (комунальне) господарське об'єднан­ня діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, щоприйняв рішення про утворення об'єднання.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», державні господарські об'єднання:
1) укладають контракти з керівниками державних підприємств та державних акціонерних товариств;
2) розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3—5 років) і подають на затвердження уповноваженому орга­ну управління, який здійснює контроль за їх діяльністю;
3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а та­кож інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3—5 років) державних підпри­ємств і державних акціонерних товариств;
проводять аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює роль за їх діяльністю.
Крім цих повноважень, державні господарські об'єднання можуть здійснювати управління корпоративними правами держави (ч. 2 ст. 9 даного Закону).
6. Аналіз актів чинного законодавства, які визначають правове становище суб'єктів господарювання у різних сферах, свідчить, що, крім, власне, об'єднань підприємств і промислово-фінансових груп, про які йдеться у гл. 12 ГК, можуть утворюватися також інші види об'єднань цих юридичних осіб (які і є господарськими об'єднаннями у широкому розумінні). До них, зокрема, можна віднести: об'єднання кооперативів, об'єднання сільськогосподарських кооперативів, об'єднання фермерських господарств; банківські об'єднання, об'єднання інших фінансових установ (саморегулівні організації учасників ринку цінних паперів, кредитних спілок, страхових організацій, адміністраторів недержавних пенсійних фондів,тощо).