Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне бу­дівництво

Стаття 322. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне бу­дівництво
1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший поря­док не встановлено законом.
2. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.
3. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за догово­ром підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовни­ком і становить:
один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи — два роки;
три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи — десять років;
тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправни­ми діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.
4. У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.
1. Способом забезпечення належного виконання договору підряду на капітальне будів­ництво, як і будь-якого іншого господарського договору, є загроза настання негативних на­слідків для порушника договірних зобов'язань у формі відповідальності, що зазвичай застосовується в договірних відносинах, — штрафних санкцій/неустойки у розмірі, встановленому законом та/або договором; відшкодування збитків. При цьому відшкодуванню підлягають не лише прямі збитки (зроблені другою стороною витрати, втрата або пошкодження її майна), а також неодержані доходи, якщо інше не встановлено законом. Крім того, договором підря­ду на капітальне будівництво можуть бути передбачені оперативно-господарські санкції (статті 235—237 ГК, п. 112 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві).
Частина 1 коментованої статті передбачає (як загальне правило) застосування залікової неустойки, на відміну від ЦК (ч. 2 ст. 883) та Загальних умов (п. 113), що передбачають штрафну неустойку.
2. Невиконання підрядником обов'язку усунення за власний рахунок недоліків, виявле­них при прийнятті робіт (об'єкта), в погоджені із замовником строки також тягне для нього (підрядника) відповідальність, передбачену договором. Відсутність у договорі відповідних положень (про форму відповідальності за неусунення підрядником зазначених недоліків) не звільняє його від загрози стягнення на вимогу замовника завданих таким невиконанням збитків — відповідно до загального принципу, закріпленого ч. З ст. 216 ГК.
3. Специфіка капітального будівництва: самих робіт (їх складність, значний/великий об­сяг), об'єкта будівництва (значна частина його конструкцій після виконання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуального огляду; завершена будівництвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлуатації); складність контролю з боку за­мовника за виконанням робіт (і відповідно — за дотриманням вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил тощо) — створює значні можливості для зловжи­вань з боку підрядника, що дістають вияв у порушенні встановлених вимог стосовно якості будівництва (будівельних та пов'язаних з ними робіт).
Відтак, з метою захисту інтересів замовника встановлюються спеціальні строки позовної давності для застосування відповідальності у формі відшкодування збитків. При визначенні тривалості цих строків враховується сукупність чинників (нормативні строки експлуатації об'єкта; належність його до капітальних чи некапітальних споруд; характер недоліків і, від­повідно, — можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття ро­біт; ступінь тяжкості наслідків наявності у будівлі/споруді недоліків):
щодо недоліків некапітальних конструкцій — один рік; у разі якщо недоліки не могли бу­ти виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки;
щодо недоліків капітальних конструкцій — три роки; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — десять років; у випадку завдання збит­ків замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій, — тридцять років.
Перебіг зазначених строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи за­мовником відповідно до встановленого законом і договором порядку, якщо відсутні умови про гарантійні строки.
4. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі коли недоліки виявле­но в межах встановленого законом та/або договором гарантійного строку щодо якості. У цьому випадку перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.
ЦК (ч. 1 ст. 884) та Загальними умовами (п. 103) передбачений 10-річний гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва, якщо більш тривалий не встановлено законом або поговором. Початком цього строку вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва).
Див. також коментар до ст. 323 ГК.
Примітка. У ЦК питання відповідальності сторін за договором будівельного підряду регулюється низкою статей: ст. 883 «Відповідальність підрядника», ст. 884 «Гарантії якості у поговорі будівельного підряду» (встановлює 10-річний гарантійний строк, якщо більший гарантійний строк не встановлено законом або договором будівельного підряду), ст. 885 Усунення недоліків за рахунок замовника», ст. 886 «Відповідальність замовника», а також от. 863, відповідно до якої встановлюється трирічний строк позовної давності щодо будівель і споруд, та ст. 854 — щодо початку перебігу строку позовної давності у разі встановлення законом або договором гарантійного строку