Відповідальність за договором контрактації

Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації
1.За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором котрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.
2. За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, повну її вартість.
3.У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.
4.У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог цього Кодексу.
1. Неустойка є одним з видів штрафних господарських санкцій у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 272 ГК у договорах контрактації сільськогосподарської продукції, поряд з іншими умовами, повинна передбачатися взаємна майнова відповідальність сторін уразі невиконання ними умов договору, зокрема, за недодержання встановлених строків зда­вання виробленої продукції виробник сплачує контрактантові неустойку в розмірі, визна­ченому договором.
Оскільки застосування санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів дер­жави, організацій та громадян, то відповідальність сторін договору настає і тоді, коли у договорі не визначена неустойка (або її розмір) за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором. При цьому розмір санкції може бути встановлений договоромконтрактації у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі вартості продукції (ч. 4 ст. 231 ГК
Встановлення строків здавання-приймання продукції є однією з істотних умов договору контрактації сільськогосподарської продукції. Порушення встановлених договором строкыв здавання продукції виробником розглядається як невиконання умов договору, за яке настаєюридична відповідальність. ГК передбачає різні види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Згідно з коментованою стат­тею договором повинні передбачатись штрафна санкція у вигляді неустойки та її розміри.
У разі коли порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктомгосподарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. Усі ці обставини, що впливають на застосування штрафних санкцій, є характерними і для договорів контрактації сільськогосподарської продукції. Виходячи з цього у разі коли з тих чи інших причин договором контрактації неустойка за невиконання договірних зобов'язань не встановлена, хоч вона мала бути встановлена, згідно з ч. 2 ст. 231 ГК за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кож­ний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахувань штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
2. Дещо інший підхід до відповідальності встановлено ГК за невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у paзі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, які погоджені сторонами. У таких випадках контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п"яти відсотків вартості неприйнятої продукції враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила правопорушення, включаються: вартість втраченого чи пошкодженого майна у зв'язку з невиконанням строків здавання-приймання продукції; додаткові витрати, понесені стороною; недоодержання при­бутку (втрачена вигода); матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Особливо жорсткі господарські санкції застосовуються до заготівельника у разі відмови від приймання швидкопсувної продукції.За ці порушення заготівельник зобов’язаний відшкодувати виробникові повну вартість неприйнятої продукції.
3. Виробник сільськогосподарської продукції зобов’язаний не тільки сплатити контрактанту неустойку, а й відшкодувати йому збитки, завдані тим, що ним не було своєчасно підготовлено продукцію до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта.
4.У договорі контрактації можуть бути також передбачені інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов’язань відповідно до вимог ГК. Згідно з його ст.217 у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські. До штрафних санкцій, що можуть передбачатися у договорі контрактації, крім неустойки відносяться штраф і пеня (ст.230ГК). Так, за порушення зобов’язання, передбаченого договором контрактації щодо якості (асортименту) продукції, може встановлюватися штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісної (нестандартної) продукції.
Треба мати на увазі, що в окремих випадках суд може відповідно до ст.233 ГК зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема у разі коли належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками заготівельника, або ж якщо порушення зобов’язання не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин.