Умови ввезення громадянами товарів на митну територію України

Стаття 252. Умови ввезення громадянами товарів на митну територію України
Товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.
Дія частини першої цієї статті не поширюється на:
1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;
2) предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами на митну територію України під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення;
3) предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну;
4) товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку;
5) предмети, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами митної території України на користь резидента, у разі підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні;
6)предмети, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на змаганнях, конкурсах, фестивалях за межами митної території України, за умови документального підтвердження факту нагородження;
7)товари, що були попередньо вивезені (переслані) громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації;
8)товари, що у порядку, передбаченому законодавством України, ввозяться (пересилаються) на митну територію України працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних установ України, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні й повертаються в Україну після завершення цього відрядження.
(Частину другу статті 252 доповнено пунктом 8 згідно із Законом №1970-ІУ від 01.07.2004)
Частина перша коментованої статті встановлює вимогу оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України.
Товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами. Стосовно того, які товари дозволені до ввезення на митну територію України і в якій кількості, - див. коментар до ст. 247.
Далі ми розглянемо умови та порядок оподаткування окремими видами податків та зборів.
Податок на додану вартість.
Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищують неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації, виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищує розмір неторгового обороту.
Митні збори.
Митні збори, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України 18.01.2003 р. №93 "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних
органів" на сьогоднішній момент не справляються, але передбачені. Названа постанова, як уже було зазначено раніше, набула чинності з 1 січня 2006 року.
Згідно зі статтями 8 та 9 Закону України "Про Єдиний митний тариф" Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх увезенні на митну територію України та при вивезенні за межі митної території України.
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів, - встановлює стаття 16 згаданого вище Закону.
Від сплати мита звільняються:
1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів;
2) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;
3) валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали;
4) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України;
5) товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали;
6) предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів України і законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких предметів;
7) товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;
8) товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;
9) товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території України та тимчасово ввозились на цю територію;
10) до 1 січня 2007 року при ввезенні на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання (далі - товарів), що використовуються для будівництва морських та річкових суден підприємствами суднобудівної промисловості, визначеними відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або виробляються, але не відповідають сертифікаційним вимогам міжнародних класифікаційних товариств чи вимогам замовників морських та річкових суден, визначеним умовами контрактів. Переліки та обсяги цих товарів (крім підакцизних) затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами до 1 березня 2005 року;
11) документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек. Перелік цих закладів визначається Кабінетом Міністрів України;
12) товари, що ввозяться на митну територію України відповідно до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків";
13) товари та інші матеріальні цінності, включаючи будь-які предмети, майно, продукцію, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інші речі майнового характеру, що ввозяться на митну територію України, призначені для виконання угоди про розподіл продукції, а також продукція, що вивозиться інвестором з України відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" та угоди про розподіл продукції;
14) у період з 1 січня 2004 року до 1 січня 2009 року товари, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні (Коди згідно з УКТ ЗЕД);
15) архівні документи, придбані з метою їх унесення до Національного архівного фонду;
16) матеріали, устаткування та комплектуючі вироби (крім підакцизних), що ввозяться вітчизняними підприємствами для переробки, комплектування на митній території України з подальшим вивезенням за межі України для реалізації інвестиційних проектів у Туркменістані відповідно до Спільного Розпорядження Президента України Л. Кучми і Президента Туркменистану С. Ніязова "Про будівництво і фінансування інвестиційних об'єктів загальнодержавного значення в Туркменістані", підписаного 4 жовтня 2000 року, якщо такі товари не виробляються в Україні або не відповідають вимогам замовників, визначених у контрактах (договорах). Перелік та обсяг таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів (договорів), укладених цими підприємствами з метою будівництва інвестиційних об'єктів у Туркменістані.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито і пеню у порядку і розмірах, установлених цим Законом; 17) у період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2008 року матеріали, комплектуючі вироби та обладнання (далі - товари) за кодами УКТ ЗЕД 2523 90 90 00, 3824 90 95 00, 3909 10 00 00, 8207 19 90 00, 8414 80 29 00, 8419 50 90 00, 8419 89 98 00, 8428 20 99 00, 8428 31 00 00, 8430 49 00 00, 8501 52 99 00, 8502 20 99 00, 8705 20 00 00 і 9027 10 10 90, що використовуються для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах, попередження вибухів метану, а також зменшення його викидів у довкілля за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито в порядку і розмірах, визначених законом;
18) фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами 28, 29, ЗО УКТ ЗЕД, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 23 розглядуваного Закону, товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені для зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються МК України.
Акцизний збір
Товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, обкладаються акцизним збором за ставками згідно із чинним законодавством (додаток 1).
Об'єктом оподаткування акцизним збором є митна вартість товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, у тому числі без оплати їх вартості чи із частковою оплатою.
Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою
Са=ВхА,
де Са - сума акцизного збору;
В - митна вартість;
А - ставка акцизного збору.
Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою
Са=НхА,
де Са - сума акцизного збору;
Н- кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом; А - ставка акцизного збору.
Слід зауважити, що особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються у Законі України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби". Відповідно до цього Закону, платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є:
- суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту;
- фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби в обсягах, що підлягають обкладенню ввізним (імпортним) митом;
- юридичні та фізичні особи, міжнародні організації, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митній території України, включаючи операції щодо ввезення (імпорту) в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо їх реалізація на території України здійснюється зазначеними суб'єктами через постійні представництва, розташовані на території України.
Частину 2 коментованої статті було доповнено 8 пунктом, який встановив, що у передбаченому законодавством України порядку не підлягають оподаткуванню товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних установ України, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні й повертаються в Україну після завершення цього відрядження.
Слід зауважити, що 20 вересня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про дипломатичну службу", який визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі.
У названому Законі, зокрема, надається поняття терміну "довготермінове відрядження". Довготермінове відрядження - це перебування працівників дипломатичної служби за принципом ротації в закордонних дипломатичних установах України у строки, передбачені цим Законом. Відповідно, у статті 21 Закону вказується, що довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до трьох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.1998 р. №772 затверджений "Порядок звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з продажу та ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу". Даною Постановою також затверджено форму заяви про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, дипломатичному персоналу та членам їхніх сімей та журнал обліку таких заяв.
Даний Порядок передбачає, що товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України безпосередньо дипломатичними місіями, дипломатичним персоналом та членами сімей в установленому законодавством порядку з урахуванням відповідного нормативно-правового акта Держмитслужби, погодженого з МЗС, щодо митного контролю за товарами, що належать іноземним установам, організаціям та особам, які користуються на території України митними пільгами, не підлягають обкладенню податком на додану вартість під час проведення митного оформлення таких товарів.
Звільнення від обкладення податком на додану вартість у разі продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України провадиться шляхом щомісячного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених у складі вартості дипломатичними місіями, дипломатичним персоналом та членами сімей під час придбання таких товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється лише за наявності товарних чеків у разі придбання товарів за готівкові кошти та податкових накладних -під час придбання товарів за безготівковим рахунком, а щодо робіт, послуг - за наявності податкової накладної та відповідних документів, що засвідчують факт виконання робіт (надання послуг).