Умови вивезення громадянами товарів за межі митної території України

Стаття 250. Умови вивезення громадянами товарів за межі митної території України
Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом.
Дія частини першої цієї статті не поширюється на:
1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;
2) предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв'язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;
3) предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;
4) товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення;
5) товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;
6) предмети, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами;
7) предмети (майно) особистого користування, у тому числі предмети початкового облаштування, придбані в Україні громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, що вивозяться (пересилаються) цими громадянами у зв'язку з їх остаточним виїздом за межі України;
8) товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами під час в'їзду в Україну, за умови подання відповідних документів;
9) предмети, призначені для особистого користування, що вивозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України;
10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України, на суму, що не перевищує 80 відсотків доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, за умови подання відповідних документів.
Слід зауважити, що з 1 січня 2004 року законодавцем був також змінений порядок звільнення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України, а також заборона до вивезення деяких видів товарів.
На сьогоднішній день ці питання регулюються Законом про ввезення (про норми зазначеного Закону див. коментар до ст. 248).
Частина 1 коментованої статті встановлює загальні вимоги щодо вивезення громадянами товарів за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом. Щодо окремих видів товарів, умови їх вивезення можуть встановлюватися законодавством (див. коментар до ст. 247).
Товари, транспортні засоби та запасні частини до них, що вивозяться за межі митної території України або відправляються в НСБ чи МПВ громадянами в кількості, яка не перевищує товарної партії, не підлягають обкладенню митом та митними зборами (крім товарів, на які ставки вивізного мита встановлено Законами України від 07.05.1996 №180/96-ВР "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" та від 10.09.1999 №1033-ХГУ "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур"). Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну у вантажних відправленнях, обкладаються митними зборами, митом за повними ставками Єдиного митного тарифу України, ПДВ та акцизним збором у повному обсязі незалежно від їх вартості.
Категорії товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове вивезення з умовним повним звільненням від оподаткування, визначено статтею 206 МК. Інші категорії товарів, враховуючи положення статті 209 МК, можуть бути оформлені в режим тимчасового вивезення з оподаткуванням їх на загальних підставах.
Частина 2 коментованої статті встановлює виключення з загальних вимог вивезення громадянами чи підприємствами товарів за межі митної території України.
Декларування та оподаткування особистих речей, що вивозяться громадянами за межі митної території України, здійснюються в тому самому порядку, що визначено в статті 3 Закону про ввезення, а саме: особисті речі, що безпосередньо вивозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту за межі митної території України або пересилаються в несупроводжуваному багажі, усно чи письмово декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.
Митне оформлення при вивозі товарів, які класифікуються у товарних позиціях 2620, 7202, 7204, 7214, 7228, 7322, 7326, 7403, 7407, 7409, 7419, 7602, 7604, 7610, 7616, товарній підпозиції 2619 00, товарній підкатегорії 7402 00 00 00 за УКТ ЗЕД, здійснюється з проведенням комісійного контролю за відповідністю коду товару, завантаженням та накладанням митних забезпечень на транспортні засоби з даними товарами.
Слід зауважити, що враховуючи положення пункту 4 частини 1 коментованої статті МК, письмове зобов'язання громадянина - резидента України про зворотне ввезення товарів, що тимчасово вивозяться ним за межі митної території України, є достатньою гарантією дотримання цим громадянином митного режиму тимчасового вивезення товарів. Водночас, з метою реалізації Держмитслужбою положень статті 187 МК, встановлюється такий порядок контролю за виконанням громадянином зобов'язання про зворотне ввезення товарів (далі - зобов'язання):
1. Зобов'язання, форма якого додається, подається громадянином у двох примірниках та засвідчується його особистим підписом.
Оформлення зобов'язання посадовою особою митного органу засвідчується проставленням на обох примірниках підпису цієї посадової особи та відбитка штампа "Під митним контролем".
Після оформлення зобов'язання посадовою особою митного органу один примірник цього зобов'язання передається громадянину, а другий - залишається в митному органі для контролю
Після виконання громадянином зобов'язання про зворотне ввезення товарів посадова особа митного органу робить на примірнику зобов'язання, переданого громадянинові, запис "Зобов'язання виконано" та засвідчує його відбитком особистої номерної печатки. Зобов'язання залишається в митному органі. Якщо зворотне ввезення товарів здійснюється через інший митний орган, ніж митний орган, якому було надане зобов'язання, то запис про виконання громадянином зобов'язання засвідчується в тому самому порядку. Інформація про виконання зобов'язання передається оперативному черговому митного органу, якому було надане зобов'язання, засобами факсимільного зв'язку з подальшим направленням цього зобов'язання поштою.
6. На підставі двох примірників зобов'язання з відповідними відмітками митний контроль за дотриманням митного режиму тимчасового вивезення припиняється.
7. У разі невиконання громадянином зобов'язання складається протокол про порушення митних правил за фактом порушення зобов'язання.
8. Зобов'язання обліковуються в Журналі обліку таких зобов'язань, форма якого встановлюється митним органом.
9. Форма зобов'язання роздруковується митним органом на папері формату А4 та видається громадянину безкоштовно. Зобов'язання може оформлюватися громадянином під копіювальний папір (крім підпису).
При цьому досить важливим є необхідність дотримання вимог частини другої статті 207 МК, якою передбачено, що митні органи не допускають товари до переміщення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення. У зв'язку з цим надання, наприклад, згідно з пунктом 7 коментованої статті нерезидентами (навіть якщо вони зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку) зобов'язання про зворотне ввезення товарів, які тимчасово вивозяться ними за межі митної території України, не може розглядатись як достатня гарантія повернення зазначених товарів через неможливість достовірного визначення наміру нерезидента повернутися в Україну.
Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з установленим законодавством порядком митне оформлення товарів, що експортуються з митної території України, може бути проведене митним органом, у якому перебуває на обліку суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, або іншим митним органом на підставі листів-узгоджень між цим митним органом і митним органом, у якому перебуває на обліку суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. Під час митного оформлення товарів, що експортуються з митної території України, митним органом оформлюється ВМД на бланках уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3), аркуші якої розподіляються відповідно до пункту 16 Положення про ВМД.
Вивезення громадянами готової продукції, виробленої з давальницької сировини за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України. З метою реалізації вимог пункту 11 статті 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" законодавством встановлено, що проставлення на вивізних вантажних митних деклараціях відміток про фактичне вивезення за межі митної території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника, здійснюється в аналогічному порядку.