Умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному бу­дівництві

Стаття 323. Умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному бу­дівництві
1. Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконую­ться на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
2. Договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб'єктів госпо­дарювання укладаються і виконуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, міждержавними угодами, а також особливими умовами укладання та виконання дого­ворів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому кабінетом Міністрів України.
1. Укладання та виконання договорів підряду (субпідряду) на капітальне будівництво здійснюються відповідно до вимог законодавства, з урахуванням підстав укладення договору (державне замовлення чи вільне волевиявлення сторін) та джерел фінансування (бюджетні пошти, кошти, отримані під гарантії Уряду, чи власні кошти інвестора). За загальним правилом вибір способу визначення виконавця (конкурентний чи неконкурентний) залежить від інвестора/замовника, який керується при цьому власними інтересами та можливостями.
Окремі категорії договорів підряду повинні укладатися лише на конкурентних засадах — шляхом проведення торгів/тендерів та конкурсів (за винятком випадків недоцільності або неможливості їх застосування). Це стосується договорів, виконання робіт за якими фінансується за рахунок бюджетних коштів, а також договорів на розроблення проектів об'єктів архітектури суспільного значення (з огляду на суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, розміщення в зоні охорони пам'яток історії та культури або на негативний вплив на території та об'єкти природно-заповідного фонду).
Специфіка укладання таких договорів, їх виконання, прийняття виконання визначається низкою нормативно-правових актів: ГК (ст. 183, ч. 2 ст. 231); законами України: «Про заку­півлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність»; постановами КМУ: «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» від 25 листопада 1999 р.; «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 22 вересня 2004 р.; «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 1 серпня 2005 р. тощо.
Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, зазначений договір має відповідати таким умовам:
1. Укладення договору:
1.1.Способи укладення договору (рішення про спосіб укладення договору підряду прий­має замовник відповідно до законодавства):
— за результатами проведених торгів (тендеру); умови такого договору повинні відпо­відати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника;
— у процесі проведення переговорів сторін, при цьому:
а) проект договору підряду готує будь-яка сторона у визначені за взаємною домовленістю строки і подає його другій стороні для підписання у двох підписаних нею примірниках;
б) замовник може укласти договори підряду з кількома підрядниками, в тому числі щодо виконання окремих (спеціальних) робіт (у такому разі права та обов'язки сторін визначають­ся у кожному договорі підряду);
в) якщо проект договору підряду готує підрядник, замовник зобов'язаний надати йому ін­формацію про: предмет договору; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єк­та); порядок передачі підряднику дозвільних документів і проектної документації; порядок на­дання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт); порядок забезпечення робіт ресур­сами та послугами; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; інші відомо­сті, необхідні для підготовки проекту договору підряду);
г) процедура укладення договору:
1) сторона, яка одержала проект договору підряду, у разі згоди з його умовами підписує і повертає протягом двадцяти днів один примірник договору підряду другій стороні; у разі незгоди з окремими умовами договору підряду сторона, яка одержала його проект, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження до договору, та у двадцятиденний строк подає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним до­говором підряду;
2) сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору підряду, зобов'язана про­тягом двадцяти днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей та внес­ти відповідні зміни у договір підряду, підписати його і передати другій стороні; розбіжності, що залишилися не врегульованими, за згодою сторін у цей самий строк можуть бути переда­ні на розгляд суду (строк врегулювання розбіжностей може бути продовжений за взаємною згодою сторін); у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих розбіжностей, за­значених у протоколі, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телефаксом тощо);
3) договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріп­лення підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін;
4) договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі коли сторони не досягай згоди з усіх істотних умов;
5) якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки та­ких дій визначаються відповідно до ЦК.
1.2. Закупівля робіт за рахунок державних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством, а договір підряду, що укладається на підставі державного за­мовлення, повинен відповідати умовам цього замовлення.
2. Форма договору: повна письмова (як правило); можливість застосування Примірного договору підряду, затвердженого Міністерством регіонального розвитку та будівництва (Мінрегіонбудом) України.
3. Істотні умови договору (п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підря­ду в капітальному будівництві):
— найменування та реквізити сторін;
— місце і дата укладення договору підряду;
— предмет договору підряду;
— договірна ціна;
— строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);
— права та обов'язки сторін;
— порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду;
— умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будів­ництва;
— порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;
— порядок залучення субпідрядників;
— вимоги до організації робіт;
— порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;
— джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);
— порядок розрахунків за виконані роботи;
— порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва);
— гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків;
— відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;
— порядок врегулювання спорів;
— порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництв встановлюють найбільш важливі вимоги до змісту договору підряду на капітальне будів­ництво та його виконання, зокрема щодо таких умов договору:
1) предмет договору підряду — роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника; власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) до їх здачі замовникові є підрядник; у договорі підряду сторони зобов'язані ви­значити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною докумен­тацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору; в разі внесення змін до проектної документації сторони уточнюють предмет дого­вору підряду;
2) договірна ціна визначається на основі кошторису як тверда (встановлюється у фіксо­ваній в договорі сумі і може коригуватися лише за згодою сторін, у тому числі за наявності передбачених договором обставин; у разі перевищення підрядником твердої договірної ціни без погодження із замовником, усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом; договірна ціна вважається твердою, якщо інше не передбачено до­говором) або приблизна (встановлюється через неможливість визначенння витрат і передба­чає встановлення в договорі порядку коригування ціни в процесі виконання робіт (будів­ництва об'єкта).
Особливості встановлення та зміни договірної ціни:
а) у разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника (договірна ціна у ньому випадку має відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнано­го переможцем торгів (тендеру);
б) якщо договір підряду укладається за результатами переговорів сторін, рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної ціни, порядку погодження кошторису та проведення розрахунків приймаються за домовленістю сторін;
в) у разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням бюджетних кош­тів або коштів державних підприємств, установ та організацій, договірна ціна визначається відповідно до державних будівельних норм;
г) сторони у договорі підряду можуть передбачити порядок уточнення твердої договірної діни у разі: виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації; потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якою покладено на замовника; уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це спри­чинило додаткові витрати підрядника; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що на­даються йому третіми особами; в інших випадках, передбачених договором підряду);
д) якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбаче­них проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, і у зв'язку з цим,— у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, підрядник зобов'язаний протя­гом визначеного договором підряду строку повідомити замовника про обставини, що при­звели до виконання таких робіт, і подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунка­ми; замовник протягом визначеного договором строку розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника; підрядник зобов'язаний зупи­нити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором підряду строк
відповіді на своє повідомлення; завдані підряднику збитки, пов'язані із зупиненням додатко­вих робіт, відшкодовуються замовником (замовник звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби);
ж) якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідним в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва;
е) у разі коли договором підряду передбачалася можливість підвищення твердої договір­ної ціни внаслідок істотного зростання після укладення договору підряду цін на ресурси, за­безпечення якими здійснює підрядник, а також цін на послуги, що надавалися йому третіми особами, підрядник може вимагати перегляду твердої договірної ціни у порядку, визначено­му договором підряду;
є) зростання цін на ресурси та послуги, яке сторони вважають істотним, визначається в договорі підряду. Підрядник може вимагати розірвання договору підряду в разі відмови за­мовника від підвищення твердої договірної ціни робіт внаслідок істотного зростання цін на ресурси та послуги;
ж) підрядник не може вимагати уточнення приблизної чи твердої договірної цінну зв'язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт, у разі коли строки виконання цих робіт порушені з вини підрядника (у таких випадках ціни на ресурси, якщо інше не передбачено договором підряду, визначаються відповідно до цін, що діяли на зазна­чену в договорі дату закінчення робіт; додаткові витрати на виконання робіт, пов'язані із зростанням цін на ресурси після зазначеної дати, компенсуються підрядником);
з) строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта):
а) строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і ви­значаються датою їх початку та закінчення;
б) невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в яко­му визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбаче­них договором підряду;
в) установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єк­та) може залежати від виконання замовником певних зобов'язань (надання підряднику бу­дівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансу­вання, виплата авансу тощо);
г) датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником; ґ) виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за зго­дою замовника;
д) строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відпо­відних змін у договір підряду в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ре­сурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підряд­ника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта);
е) замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівни­цтва об'єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду.
4) Права та обов'язки сторін: 4.1.1. Замовник має право:
— відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявленим недоліків, які виключають можливість їх (його) використання з метою, зазначеною у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою;
— здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами вико­нання робіт;
— делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідаль­ності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами ви­конання робіт;
— вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх ви­слання за умови, що вартість додаткових робіт, зумовлених такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду;
— вимагати безоплатного виправлення недоліків, що є наслідком допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни;
— відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим;
— відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта), оплативши підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збит­ків, завданих такою відмовою;
— ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду;
— вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору підряду, якщо договором підряду або законом не передбачено інше;
— інші права, передбачені договором підряду та актами законодавства. 4.1.2. Замовник зобов'язаний:
— надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду;
— передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної докумен­тації у разі коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника;
— сприяти підряднику в порядку, встановленому договором підряду, у виконанні робіт;
— прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи;
— негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі;
— оплатити підряднику виконані до консервації об'єкта будівництва роботи та відшкодувати йому пов'язані з нею витрати;
— укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, якщо це передбачено договором підряду;
— сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за договором підряду, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини;
— виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду та ак­тами законодавства.
4. 2.1. Підрядник має право:
— залучати, за згодою замовника, до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників);
— зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт;
— вимагати від замовника підвищення договірної ціни у разі істотного зростання, після укладення договору підряду, цін на ресурси, відповідальність за забезпечення якими покладено на підрядника, а також цін на послуги, що надавалися йому третіми особами, а в разі відмови замовника — розірвання договору підряду в установленому порядку;
— вимагати виплати авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором підряду;
— відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків у разі внесення до проектної та кошторисної документації змін, що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 відсотків договірної ціни;
— відмовитися від договору підряду та вимагати від замовника сплати договірної ціни пропорційно виконаним роботам, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою, у разі неможливості використання ресурсів, наданих замовником;
— відмовитися від договору підряду з відшкодуванням збитків у разі коли використання матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, або додержання його вка­зівок стосовно способу виконання робіт загрожує життю та здоров'ю людей, чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки та інших встановлених зако­нодавством вимог;
— на відшкодування завданих йому збитків відповідно до законодавства та договору під­ряду;
— ініціювати внесення змін у договір підряду;
— інші права, передбачені договором та актами законодавства. 4.2.2. 4.2.2.Підрядник зобов'язаний:
— виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами дого­вору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної доку­ментації;
— одержати встановлені законодавством дозволи на виконання окремих видів робіт;
— погодити проектну документацію з уповноваженими державними органами або органа­ми місцевого самоврядування, якщо це передбачено законодавством та договором підряду;
— передати замовнику на затвердження в установленому порядку проектну документа­цію у визначеній договором підряду кількості примірників, якщо забезпечення проектною документацією покладено на підрядника;
— подати замовнику звіт про використання матеріальних ресурсів та повернути їх зали­шок у разі коли забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами повністю або част­ково здійснюється замовником;
— відмовитися від прийняття матеріальних ресурсів, що надаються замовником, у разі виявлення їх невідповідності вимогам нормативних документів та проектній документації;
— своєчасно попередити замовника у разі виявлення невідповідності матеріальних ресур­сів, забезпечення якими здійснює замовник, нормативним документам і проектній докумен­тації та відмовитися від їх прийняття;
— вживати заходів до збереження майна, переданого замовником;
— здійснювати експертну перевірку, випробовування робіт, матеріалів, конструкцій ви­робів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це замовника у визначені договором підряду строки;
— своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок стосовно спосо­бу виконання робіт загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу;
— забезпечити страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта бу­дівництва, якщо інше не встановлено договором підряду;
— передати замовнику в порядку, передбаченому законодавством і договором підряду, закінчені роботи (об'єкт будівництва);
— вжити заходів до недопущення передачі без згоди замовника проектної документації (примірників, копій) третім особам;
— забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів пре виконання договору підряду;
— координувати діяльність субпідрядників на будівельному майданчику, якщо інше не пе­редбачено договором підряду (субпідряду);
— своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини;
— відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані замовник; збитки;
— інформувати, в установленому порядку, замовника про хід виконання зобов'язань за до-гозором підряду, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необ­хідні для їх усунення;
— виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду та ак­тами законодавства;
5) порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду:
— виконання зобов'язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань, визначеними договором підряду відповідно до закону;
— договір про забезпечення виконання зобов'язань укладається у письмовій формі (дого­вір про забезпечення виконання зобов'язань, укладений в іншій формі, є нікчемним);
— зобов'язання за договором підряду можуть забезпечуватися гарантією, яка надається банком, іншою фінансовою установою чи страховою організацією (далі — гарант); гарант відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржника і сплачує кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимоги до договору гарантії можуть передбачатися у договорі підряду, в тому числі щодо суми гарантії; зазначені вимоги визначаються з урахуванням особливостей, складності та строків виконання робіт (будівництва об'єкта), фінансового становища боржника тощо;
— якщо договір підряду укладається за результатами проведення торгів (тендеру) і вико­нання робіт фінансується за рахунок державних коштів, розмір та порядок надання забезпе­чення визначається тендерною документацією відповідно до законодавства;
— у разі використання поруки для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника функції поручителя можуть покладатися на іншого підрядника (у цьому випадку поручитель згідно з договором поруки відповідає перед замовником за виконання в повному обсязі або частково зазначених у договорі підряду зобов'язань підрядника; якщо підрядник не виконає зобов'язання за договором підряду належним чином, поручитель зобов'язаний виконати їх власними силами (поручителем може бути одна або кілька осіб); якщо підрядник не виконує зобов'язання, забезпечені порукою, він і поручитель відповідають перед замовником як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;
— у разі коли умовами договору підряду передбачено, що при проведенні розрахунків за виконані роботи замовник утримує частину коштів, останні використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника; у договорі підряду сторони визнача­ть порядок використання та повернення підряднику утриманих коштів. За згодою сторін частина цих коштів може бути повернена після закінчення робіт та їх прийняття замовником, а друга частина — після закінчення гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта будівництва) чи протягом цього строку (в разі відсутності недоліків);
б) умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва:
— ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва до прийняття останнього замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника;
— сторони зобов'язані вживати необхідних заходів для недопущення випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
— у разі коли ризик виник внаслідок недоліків переданої підряднику проектної документації, прихованих недоліків матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснював замовник, використання замовником без згоди підрядника не прийнятих ним робіт (об'єкта будівництва), порушення замовником договірних зобов'язань щодо надання підряднику доступу до будівельного майданчика (фронту робіт) і забезпечення матеріальними ресурсами або інших залежних від замовника обставин, такий ризик несе замовник, якщо інше не встановлено договором підряду;
— у разі випадкового пошкодження об'єкта будівництва до передачі його замовнику підрядник зобов'язаний негайно власними силами усунути пошкодження і протягом строку, ви­значеного договором підряду, повідомити про це замовника. На вимогу замовника підрядник
подає йому для погодження план заходів щодо усунення наслідків випадкового пошкодження об'єкта будівництва. За погодженням із замовником підрядник може залучати до усунення пошкодження третіх осіб;
— якщо підрядник виявить обставини, що загрожують знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва, ризики яких несе замовник, він зобов'язаний негайно припинити робо­ти і повідомити про такі обставини замовника; у такому разі підрядник може вимагати вне­сення відповідних змін у договір підряду стосовно строків виконання робіт, договірної ціни тощо; після отримання повідомлення замовник у визначені договором підряду строки по­відомляє підрядника про прийняте ним рішення; на вимогу замовника підрядник надає роз­рахунки та обґрунтування, необхідні для перегляду умов договору підряду;
— підрядник зобов'язаний вжити заходів для запобігання знищенню або пошкодженню об'єкта будівництва. Замовник повинен компенсувати підряднику пов'язані з цим додаткові витрати, якщо не доведе, що такі витрати підрядника були необгрунтованими;
— сторони можуть укласти окремий договір про виконання додаткових робіт, спрямова­них на запобігання знищенню або пошкодженню об'єкта будівництва, ризики яких несе замовник, або на усунення такого пошкодження;
— підрядник, якщо інше не передбачено договором підряду, зобов'язаний укласти дого­вір страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; стра­хування цих ризиків здійснюється відповідно до вимог ЦК та інших актів законодавства;
— сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування ризиків випадкового зни­щення або пошкодження об'єкта будівництва, зобов'язана надати іншій стороні в порядку, встановленому договором підряду, докази укладення нею договору страхування, включа­ючи відомості про страховика, розмір страхової суми, застраховані ризики;
7) порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами:
— проектна документація розробляється та затверджується відповідно до регіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм та інших нормативних документів;
— забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовни­ком; договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника;
— сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зо­бов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду; додатко­ві примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін;
— передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється;
— у разі коли забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією здій­снюється замовником, підрядник зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити П комплектність і відповідність установленим вимогам; у разі виявлення невідповідності про­ектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором під­ряду строку повідомляє про це замовника;
— замовник може укласти договір про здійснення авторського нагляду за дотриманням вимог проектної документації з її розробником;
— підрядник може звертатися до замовника з пропозиціями щодо внесення змін до проектної документації згідно з порядком, визначеним договором підряду, який також має ви­значати і процедуру розгляду (врахування та відхилення) таких пропозицій підрядником:
— замовник може вносити зміни до проектної документації за умови, що вони не призве­дуть до підвищення договірної ціни більш як на 10 відсотків і до зміни характеру робіт; вне­сення змін до проектної документації, що призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10 відсотків, допускається тільки за згодою підрядника; за відсутності такої згоди підрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;
— сторона, яка одержала від іншої сторони інформацію (технічну, комерційну та іншу), що захищається законом, а також інформацію, яка може розглядатися як комерційна таємниця, не має права повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони;
— авторські права на проектну документацію охороняються відповідно до законодавства;
— сторона, яка згідно з договором підряду забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектною документацією;
— договором підряду може передбачатися узгодження з іншою стороною питання щодо вибору продавців (постачальників) матеріальних ресурсів;
— у разі коли зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами покладено на замовника, підрядник зобов'язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження;
— матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у порядку, визна­ченому договором підряду; замовник може змінювати ці умови тільки за згодою підрядника;
— підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або по­шкодження (псування) з його вини переданих йому замовником матеріальних ресурсів;
— у договорі підряду можуть зазначатися документи, якими повинен керуватися підряд­ник при визначенні норм витрат матеріальних ресурсів, а також установлюватися порядок повернення залишку цих ресурсів та основних відходів;
— підрядник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт, спри­чинене недоліками матеріальних ресурсів, переданих замовником, якщо не доведе, що ці -едоліки не могли бути ним виявлені під час передачі йому ресурсів;
— замовник надає підряднику необхідні для виконання робіт та визначені договором під­ряду послуги (побутові, транспортні тощо), складські та інші приміщення, джерела водо-, електро-, газопостачання тощо; умови та порядок їх надання визначаються договором підряду або окремим договором;
8) порядок залучення субпідрядників:
— підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників); підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками — як замовник; замовник і субпідрядник не можуть пред'являти один до одного претензій, по­в'язаних з порушенням умов договорів, укладених кожним із них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом; субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо);
— генеральний підрядник: а) у встановленому договором порядку погоджує із замовни­ми питання про залучення до виконання робіт субпідрядників, у тому числі на конкурсних засадах (замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення); б) координує виконання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику; в) створює умови та г) здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань, а та­кож д) несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником — за невиконання зобов'язань субпідрядниками;
— для виконання робіт підрядник може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації (якщо інше не передбачено договором підряду), дотримуючись при цьому вимог трудового законодавства, зокрема щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу; замовник у випадках, передбачених договором підряду, може вимагати від підрядника відсторонення працівників від виконання робіт (будівництва об'єкта) з обґрунтуванням такої вимоги;
9) вимоги до організації робіт, яка повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду, а також передбачати організаційні заходи, згідно з якими:
замовник:
а) надає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) за встановленим договором порядком і з оформленням відповідним актом;
б) виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика (фронту робіт) підрядником (договором підряду може бути передбачена участь підрядника у такій підготовці);
підрядник:
а) забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залуче­них до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду;
б) зобов'язаний у визначеному договором підряду порядку інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення кон­тролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів; загрозу виконанню договору під­ряду з вини замовника;
в) підрядник повинен зберігати на будівельному майданчику один комплект проектної до­кументації разом із змінами до неї та надавати її замовнику на його прохання для користу­вання;
г) у порядку, визначеному нормативними документами та договором підряду, веде і пере­дає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору підряду;
д) зобов'язаний звільнити будівельний майданчик (фронт робіт) після завершення робіт (очистити від сміття, непотрібних матеріальних ресурсів, тимчасових споруд, приміщень то­що); якщо підрядник не виконає зазначені зобов'язання, замовник після попередження під­рядника у порядку, визначеному договором підряду, може звільнити будівельний майданчик (фронт робіт) своїми силами або із залученням третіх осіб (витрати замовника, пов'язані з виконанням зазначених робіт, компенсуються підрядником);
— у разі коли відсутня можливість вільного доступу до будівельного майданчика (фронту робіт), зокрема коли роботи виконуються на діючому об'єкті, у договорі підряду визначаєть­ся порядок доступу підрядника до будівельного майданчика (фронту робіт); у такому випад­ку замовник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього підрядника;
10) порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів:
— замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт з метою забез­печення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам: власними силами або на договірних засадах може доручити здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринго­вій) організації або спеціалісту, з відповідним зазначенням такої особи у договорі підряду, для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням пусконалагоджувальних ро­біт можуть залучатися виробники (постачальники, продавці) відповідного устаткування;
— технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується шляхом: проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, у тому числі із залученням незалежних експертів; участі в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам; проведення перевірок наяв­ності у підрядника документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхід­них для виконання робіт; перевірки ведення документації про виконання договору підряд; та виконання підрядником вказівок і приписів уповноважених державних органів і проектної організації, що здійснює авторський нагляд стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів;
— роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відпо­відати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та договору підряду;
— для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт (будівництвом об'єкта) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника надавати йому необхідні інформацію та документи;
— у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення вико­нання робіт (будівництва об'єкта);
— сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує виконання робіт матеріальни­ми ресурсами, у разі виявлення їх невідповідності встановленим вимогам зобов'язана негай­но провести заміну цих ресурсів; роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються;
11) джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта):
— фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається за­мовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та під­рядником і є невід'ємною частиною договору підряду;
— план фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), про­екту організації будівництва (з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку -проведення розрахунків за виконані роботи); узгоджується сторонами у порядку, визначено­му договором; має бути розрахований на весь період будівництва за роками, а на поточний рік — за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат); що­місячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторо­нами у визначені договором підряду строки;
— замовник має право відповідно до договору підряду у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо;
— якщо замовник у визначені договором підряду строки не передасть підряднику на пого­дження план фінансування будівництва на поточний рік, підрядник має право не розпочинав па роботи, а на перехідних будовах — припинити їх виконання, і в разі невжиття замовником необхідних заходів вимагати розірвання договору підряду;
— у разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів вико­нання робіт одночасно уточнюється план фінансування будівництва з внесенням відповід­них змін у договір підряду;
— видатки на виконання робіт (будівництва об'єкта) за рахунок державних коштів здій­снюються у порядку, визначеному законодавством (зокрема постановою КМУ «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27 грудня 2001 р.);
12) порядок розрахунків за виконані роботи:
— оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду;
— договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно про­міжними платежами в міру виконання робіт; у договорі підряду сторони можуть передбача­ти надання замовником авансу з визначенням порядку його використання;
— розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги викона­них робіт та їх вартість, які складаються і підписуються підрядником та передаються замов­нику; замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх; після під­писання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи;
— порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, про-еедення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у дого­ворі підряду;
— у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимо­гам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок1 та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, яка підлягає сплаті;
—оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вар­тість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду і договором субпідряду;
— якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, генеральний під­рядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між ним та субпідрядником;
— у разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комуналь­них підприємств питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розра­хунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання;
13) порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва):
— приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду;
— після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого поста­новою КМУ від 22 вересня 2004 р. (див. коментар до ч. 5 ст. 321);
— фінансування витрат на організацію приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва) покладається на замовника, якщо інше не встановлено договором підряду, за винятком до­даткових витрат, що виникли з вини підрядника;
— передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовни­ком оформлюється актом приймання-передачі;
— якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта будівництва) або таке випробування викликане ха­рактером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування;
— у разі виявлення у процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва); якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб; витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником;
— якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт (об'єкта будівництва), або вимагати відповідного зниження договірної ціни, або компенсації збитків;
— право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі;
— підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розра­хунків між сторонами;
— якщо замовник не розрахувався за виконані роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором підряду, підрядник, попередньо повідомивши замовника, має право притримати передачу замовнику закінчених робіт (об'єкта будівництва), невико­ристаних матеріальних ресурсів та іншого майна; порушення строків передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника, і тягне відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням;
14) гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків:
— підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення по­казників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом га­рантійного строку;
— гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій вста­новлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (гарантійний строк якості);
— гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (гарантійний строк експлуатації);
— початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва);
— у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у за­кінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про на особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання підрядника в порядку, передбаченому договором підряду; гарантійні строки продовжують­ся на час, протягом якого закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник;
— підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будів­ництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що:
1) недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті;
2) недоліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо від­повідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) про­ектною документацією було покладено на замовника; природного зносу закінчених робіт об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправиль­ності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівництва, проведеного самим замовником або залуче­ними ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин;
— у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів);
— якщо підрядник відмовився брати участь у складенні акта, замовник має право в поряд­ку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику;
— підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення; у разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) за­мовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду; у такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки;
— якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу; фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядни­ка, крім випадків, коли за результатами експертизи встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сто­рін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передба­чено договором підряду;
15) відповідальність сторін за порушення умов договору підряду:
— порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами або договором підряду, зокрема: а) відшкодування збитків та моральної шкоди; б) сплата штрафної неустойки (якщо договором підряду за невико­нання зобов'язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків); в) застосування передбачених договором оператив­но-господарських санкцій, зокрема припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або зако­ном; розірвання договору підряду; зміна умов договору підряду;
— застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за догово­ром підряду, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язань;
16) порядок врегулювання спорів:
— сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду;
— сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом пе­реговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень; для усунення розбіжностей, за якими не досяг­нуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів;
— у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом; претензія розгляда­ється в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами; обгрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити;
— у разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її за­довольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з від­повідним позовом до суду;
— якщо роботи виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і кому­нальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов'я­зань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням ви­мог актів законодавства, які регулюють ці питання (зокрема ч. 2 ст. 231 ГК);
17) порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання:
— внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сто­рін (у формі додаткової угоди з відповідним застереженням у договорі), якщо інше не вста­новлено договором підряду або законом; у разі відсутності такої згоди заінтересована сторо­на має право звернутися до суду;
— порядок внесення змін до договору:
1) сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір підряду чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні;
2) сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір підряду або його розірвання, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про своє рішення;
3) у разі коли сторони не досягай згоди щодо внесення змін у договір підряду або його ро­зірвання чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштово­го обігу, заінтересована сторона може звернутися до суду;
4) якщо судовим рішенням у договір підряду внесено зміни або його розірвано, він вва­жається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо інше не встановлено рішенням суду.
2. Особливості укладання та виконання договорів підряду на капітальне будівництво за участю іноземних суб'єктів господарювання визначаються нормативно-правовими актам;: України, міждержавними угодами, а також Загальними умовами (пункти 119—126), відпо­відно до яких:
— договори підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання (далі — зовнішньо­економічні договори підряду) укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльно­сті України та іноземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт;
— експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межа­ми або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт — шляхом їх виконання іноземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних замовників;
— при укладанні зовнішньоекономічних договорів підряду сторони мають право вико­ристовувати міжнародні звичаї та рекомендації міжнародних організацій; зовнішньоеконо­мічний договір підряду може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо його укла­дено з недотриманням актів законодавства або правил відповідного міжнародного договору України;
— порядок укладання й виконання, форма зовнішньоекономічного договору підряду, пра­ва та обов'язки сторін, вимоги до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої виконуються роботи, якщо сторони не домовились про інше;
— зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє; повноваження представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України визначаються на підставі договору про представництво, інших докумен­тів, визначених законодавством;
— у разі укладення зовнішньоекономічного договору підряду на виконання робіт, що фі­нансуються за рахунок державних коштів:
1) оголошення про відкриті торги чи попередню кваліфікацію підрядників розміщується у відповідних національних та міжнародних друкованих засобах масової інформації та міжна­родній мережі електронного зв'язку;
2) текст оголошення, запрошення до участі в торгах, тендерна документація готуються українською та однією з іноземних мов, що використовується в міжнародній торгівлі; тексти мають бути автентичними, визначальним є текст українською мовою; тендерні пропозиції складаються мовами, зазначеними в тендерній документації;
3) визначення переможця торгів, якщо будівництво фінансується за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до законодавства;
4) умови зовнішньоекономічного договору підряду можуть визначатися на основі примірних чи типових текстів зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених догово­рів тощо;
— процедура підготовки та узгодження тексту зовнішньоекономічного договору підряду, строки його підписання, вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права країни, яким керуються сторони;
— зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами; якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою;
— обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, з якій встановлюється ціна робіт і проводиться розрахунок; якщо валюта (валюти) платежів не відповідає валюті, в якій у зовнішньоекономічному договорі підряду визначено ціну ро­біт, зазначається курс її (їх) перерахунку;
— під час визначення сторонами порядку розрахунків встановлюються об'єкти платежу роботи, матеріали, устаткування, послуги тощо), їх періодичність, валюта (валюти), дата, місце, форма платежів, а також платіжні документи і порядок їх узгодження сторонами, можливість надання авансів та порядок їх використання і повернення, гарантії платіжних зо­бов'язань, відповідальність за порушення цих зобов'язань тощо; для різних об'єктів платежу може передбачатися різний порядок розрахунків;
— зовнішньоекономічним договором підряду визначаються: сторона, відповідальна за одержання ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій, умови постачання, розмитнення, перевезення, приймання, зберігання, передачі права власності; строки та місця постачання; ризики втрати і пошкодження матеріалів та устаткування, а також вимоги до їх якості тощо; зазначені вимоги залежать від особливостей предмета договору, зобов'язань сторін та умов придбання матеріалів; умови придбання матеріалів, устаткування шляхом ім­порту можуть визначатися сторонами з урахуванням міжнародних правил купівлі-продажу товарів, передбачених офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнарод­ної торгової палати;
— якщо будівництво здійснюється на території України, матеріали, устаткування та робо­ти мають відповідати стандартам і вимогам, що діють в Україні; у разі відсутності національ­них стандартів і вимог застосовуються відповідні міжнародні стандарти і вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених матеріалів, устаткування і робіт;
— при здійсненні будівництва на території України за рахунок державних коштів зовніш­ньоекономічним договором підряду встановлюються вимоги до використання матеріалів та устаткування вітчизняних виробників; у разі імпорту будівельних робіт замовник, якщо це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору підряду, надає підряднику допомо­гу в одержанні дозволів на переміщення будівельних машин та механізмів, робочої сили, створенні відповідної виробничої бази та соціальних умов для працівників, ознайомленні з національним законодавством з питань будівництва;
— у зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок пе­редачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть розв'язуватися спори, а також матеріальне та процесуальне право, що застосовуватиметься при їх розв'язанні.
Примітка. У ЦК відсутня стаття, спеціально присвячена порядку укладення договорів будівельного підряду (загальне питання укладення, зміни та розірвання договорів регулю­ють статті 638—654).