Умови праці, які мають враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування

Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначають виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:
1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;
2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;
3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;
4) своєчасне забезпечення технічною документацією;
5) нешкідливі та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров'я робітників, і т. ін.).
1. У статті йдеться про такі умови праці, які закладені при визначенні норм праці, тобто нормальні або ж оптимальні організаційно-технічні та безпечні умови праці. Ці умови праці слід відрізняти від реальних умов праці при застосуванні норм. Вони повинні бути доведені до відповідного нормального рівня, який передбачений при розробленні норм.
2. Умови праці можна розглядати у вузькому та більш широкому значенні слова. По-перше, умови праці на робочому місці чи в цеху — це сукупність факторів, які впливають на працездатність та здоров'я в процесі праці. Зазначені фактори можна роз-поділити за такими групами: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, соціально-психологічні. Вони діють самостійно або в будь-якій сукупності, створюючи відповідні загальні умови праці людини.
Санітарно-гігієнічні умови праці створюють зовнішнє середовище на робочому місці. До них відносять температурний режим, вологість, рух повітря та його тиск, освітлення, загазованість, запиленість, величину шуму, вібрацію.
Психофізіологічні фактори характеризують дію на організм людини фізичних зусиль, ступінь їх тяжкості, темпу та ритму роботи, а також вибір раціональної трудової пози, монотонність праці, нервово-психічне навантаження тощо. їх оптимізація до¬зволяє захистити людину від перевтомлення, втрати здоров'я, підвищує працездатність і сталість в праці.
Естетичні умови дозволяють шляхом впливу на психіку люди¬ни надати праці відповідне емоційне забарвлення, моральне за¬доволення і підняти продуктивність праці. Вони охоплюють ес¬тетизацію робочого середовища, архітектурне та колірне оформ¬лення цеху.
Соціально-психологічні фактори характеризують взаємовід¬носини між членами трудового колективу, психологічний клімат в колективі.
3. Умови праці в більш широкому значенні слова охоплюють також питання належного стану обладнання, якості матеріалів та інструментів та їх наявність на робочому місці, вчасне постачан¬ня для якісного виконання відповідних енергоносіїв, своєчасне забезпечення робочого місця необхідною технічною документацією. Указані фактори створюють відповідний організаційно-технічний рівень виробництва і праці, який обумовлює виконання також умов праці у більш вузькому значенні слова. Наприклад, незадовільний стан техніки та технології виробництва може ви¬кликати порушення температурного режиму, техніки безпеки праці, раціоналізації виробничого та трудового процесу тощо. Умови праці не повинні стати причиною простою не з вини працівника.
4. При розробленні норм праці приймаються нормальні умови праці, які потім повинні чітко забезпечуватися власником при їх застосуванні на виробництві. Отже, нормальні умови праці при розробленні норм праці — це такі умови, які є оптимальни¬ми при проектуванні структури виробничого та трудового процесу на підставі раціоналізації трудових рухів і витрат робочого часу. Враховуючи нерозривний зв'язок виробничого та трудового процесів як при проектуванні норм, так і при їх застосуванні на конкретному підприємстві, можна вважати за нормальні умо¬ви праці такі організаційно-технічні умови, які забезпечуються науково обгрунтованим матеріально-технічним обслуговуванням робочих місць, включаючи підтримку обладнання у відповідному робочому стані та виконання ним встановленої техніко-еко-номічної норми. Техніко-економічну норму використання облад¬нання слід відрізняти від технічної норми продуктивності. Вона нижче від технічної норми, яка виражає найбільшу на даному етапі науково-технічного процесу виробітку машини. Техніко-економічна норма виходить із реальних можливостей машини і стає базою для нормування праці. Вона повинна бути напруженою, але здійсненою в конкретних умовах.
5. Власник має забезпечувати нормальні умови праці в широкому значенні цього слова для виконання встановлених норм праці. Без належного технічного забезпечення виробництва або постачання матеріальними чи енергетичними ресурсами працівники не можуть виконувати встановлену для таких умов норму праці. Власник повинен виявляти причини відхилення від нор¬мальних умов праці та усувати їх. З цією метою розробляються організаційно-технічні заходи вдосконалення організації виробництва та праці.
6. Власник зобов'язаний своєчасно ознайомити працівників з нормами праці і умовами їх виконання, забезпечити належну якість машин, інструментів та матеріалів для ритмічної роботи і виконання норм. Запровадження нових та переглянутих норм праці повинно супроводжуватися при необхідності застосуван¬ням відповідних заходів матеріального стимулювання.
7. У разі невиконання робітниками норм праці внаслідок по¬рушення власником нормальних умов праці він зобов'язаний нести відповідальність — робітник не повинен одержати менше двох третин тарифної ставки (окладу). При цьому оплата такого робітника не повинна бути нижчою встановленого мінімального розміру тарифної ставки (окладу) в розрахунку на відповідний час.