Строки і порядок поставки

Стаття267. Строки і порядок поставки
1.Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
2. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
3.Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.
4.У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квар­тал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).
5. У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.
6.Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.
7.Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів.
1.Строком дії господарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до ч. 1 коментованої статті договори поставки за строком дії поділяються на: а) разові; б) короткострокові ( на один рік); в) довгострокові (на строк більше одного року). Якщо у договорі строк його діїне визначений, він вважається укладеним на один рік. Слід, однак, мати на увазі, що закінчення строку дії договору не тягне припинення зобов'язання, а тому сторона, яка не викона­ла зобов'язання, не звільняється від відповідальності за його невиконання і, як правило, від виконання зобов'язання в натурі.
2. У договорі поставки сторони встановлюють строки останньої. Критерієм для встановлення тих або інших строків є необхідність ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Узгодження і дотримання строків поставки необхідні для рівномірності: випуску продукції покупцем сировини чи комплектуючих виробів; забезпечення підрядника будівельними матеріалами; продажу товарів торговельним підприємством тощо.
3.Частина 3 коментованої статті встановлює додаткові вимоги щодо змісту довгострокового договору поставки. Якщо в такому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк (наприклад квартал), сторони повинні передбачити в ньому порядок погодження ними строків поставки на наступні періоди (рік, квартал) до закінчення строку дії договору (наприклад за ЗО днів до закінчення). Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.
4.У договорі поставки сторони можуть передбачити поставку товарів окремими партіями. У цьому разі строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць.
Сторони можуть погодити у договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). При цьому поставка товарів здійснюється, як правило, шляхом централізованої доставки їх автомобільним транспортом. Обов'язок забезпечити доставку товару на склад покупця (торговельне підприємство) покладається на постачальника, який може використовувати для цього як власний автотранспорт, так і автотранспорт загального користування, укладав: при цьому договір централізованого автомобільного перевезення з автотранспортним підприємством. Графіки поставки найчастіше застосовуються сторонами при поставках хлібобулочних та кулінарних виробів, молочних продуктів тощо підприємствам роздрібної торгівлі.
5.Частина 5 коментованої статті встановлює, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту (спосіб поставки), а також вибірка товарів покупцем.
Вибірка товарів покупцем зі складу постачальника (як виробника, так і оптової постачальницької організації) здійснюється відповідно до порядку і строків передання-приймання, що встановлюються сторонами в договорі.
6.У договорі сторони можуть передбачити, що відвантаження товарів здійснюється вантажовідправником (виготовлювачем), який не є постачальником.
За умовами договору одержувачем товарів може бути вантажоодержувач, який не э покупцем, тобто не перебуває в договірних відносинах з постачальником. У цьому разі покупець надсилає постачальнику рознарядку на відвантаження товару, в якій, як правило. зазначаються: найменування, кількість, асортимент і строки відвантаження товарів; залізниця (пароплавство), станція (пристань, порт) призначення, її код; повне найменування покупця, його поштова адреса; номер і дата договору, укладеного покупцем з одержувачем, та інші відомості.
Якщо покупець за договором не є одержувачем товарів (платником), сторони, як правило, передбачають в договорі обов'язок постачальника повідомити покупця про відвантаження товарів шляхом надіслання йому копій товарно-транспортних документів на відвантажені товари.
7. За загальним правилом, що тривалий час було закріплено в законодавстві про поставки, ідоговірною практикою, що склалася, кількість товарів, недопоставлених постачальником або не вибраних покупцем в одному кварталі (місяці тощо), підлягає поповненню відповідно в наступному кварталі (місяці тощо).