Стаття 64. Організаційна структура підприємства

Стаття 64. Організаційна структура підприємства
1. Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (вироб­ництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціо­нальних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
2.Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприєм­ства або іншими установчими документами.
3.Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чи­сельність працівників і штатний розпис.
4. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші від­окремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підпри­ємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законо­давством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи від­повідно до закону.
(Частина четверта статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2424-іУ від 04.02.2005)
5.Діяльність розташованих на території України відокремлених підрозділів підпри­ємств, що знаходяться за її межами, регулюється цим Кодексом та іншими законами.
1. У межах внутрішньої структури підприємства існують виробничі та функціональні під­розділи апарату управління. Структурним підрозділом підприємства є його ланка, яка має чітко визначені функції у виробничому процесі, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле як організаційно відокремлена від інших підрозділів частина підприєм­ства. Відповідно до листа ДПАУ від 20 липня 2001 р. № 4816//29 та листа ДПАУ від 18 трав­ня 2001 р. № 224/4/15-1110 підприємство може створювати за межами свого розташування не лише відокремлені підрозділи (філії, представництва), а і структурні підрозділи, що не ма­ють ознак відокремлених (дільниці, цехи, відділи).
2. Положення про структурний підрозділ є локальним нормативним актом, який визначає його статус, місце в організації та відносинах з іншими структурними підрозділами, внут­рішню організаційну структуру, його функції, права та відповідальність. Положення про структурний підрозділ, як правило, включає:
загальні положення про правовий статус структурного підрозділу, які визначають підста­ви призначення та звільнення з посади керівника структурного підрозділу, вимоги до керів­ника структурного підрозділу, порядок заміщення керівника під час його відсутності, норма­тивні та локальні документи, які регулюють роботу підрозділу;
визначення завдань та функцій підрозділу, напрямів діяльності підрозділу, перелік кон­кретних видів виробничо-господарської діяльності, закріплених за даним структурним під­розділом;
визначення прав та обов'язків структурного підрозділу стосовно інших підрозділів під­приємства та сторонніх підприємств;
визначення відповідальності керівника структурного підрозділу за несвоєчасне чи неякіс­не виконання структурним підрозділом його функцій, або невикористання наданих йому прав;
визначення службових взаємовідносин структурного підрозділу з іншими підрозділами підприємства та сторонніми підприємствами з питань виробничо-господарської діяльності, узгодження документів, спільного виконання робіт тощо;
визначення порядку діяльності структурного підрозділу підприємства, контролю за нею, організації та ліквідації даного підрозділу.
4.В умовах ринкової економіки підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру. Однак, у певних випадках, організаційна структура підприємств не є їх суто внут­рішньою справою, наприклад, коли закон прямо вимагає відображення даних про організа­ційну структуру у статуті (ст. 6 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.).
Законодавець висуває певні вимоги щодо організаційної структури окремих видів суб'єк­тів господарювання, наприклад страховиків.
Підприємство самостійно визначає склад та чисельність працівників. Однак існує й виня­ток з цього правила: підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для пра­цевлаштування інвалідів (ч. З ст. 18).
Законодавством у певних випадках встановлюються вимоги щодо особливості діяльності державних та комунальних підприємств (статті 73— ГК), у тому числі — організаційної структури та штатного розпису. Наприклад, підприємствам, що належать до сфери управлін­ня Держбуду, наказано ввести у штатний розпис підприємств посади юрисконсультів.
4. Суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші від­окремлені підрозділи без створення юридичної особи. Відокремлений підрозділ юридичної особи — це філія, інший підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнахо­дженням і виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юри­дичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридич­ної особи.
Відокремлені підрозділи є платниками податку на прибуток і як такі повинні перебувати на обліку в органі державної податкової служби.
Статтею 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — під­приємців» встановлено, що в ЄДР містяться відомості щодо відокремлених підрозділів юри­дичної особи та встановлено порядок подання державному реєстратору відомостей про від­окремлений підрозділ юридичної особи для включення їх до ЄДР.
5. Створення філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб є однією з форм залучення іноземних інвестицій в українську економіку. Щодо правового стату­су та організації діяльності таких підприємств див. коментар до ст. 116.