Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей

Стаття 256.Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей
1.Уразі встановлення факту дискредитації суб'єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.
Якщо встановлено факт дискредитації господарюючого суб'єкта, а також зв'язок між діями порушника та настанням негативних наслідків для суб'єкта господарювання, АМК,його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування зарахунок порушника поширених ним неправдивих, неповних та неточних відомостей у строкі спосіб, визначений законодавством або цим рішенням.
Під офіційним спростуванням розуміється публічне оголошення щодо невідповідності дійсності, неправдивості, неточності або неповноти раніше поширених відомостей у засобах масової інформації або іншим чином, передбаченим законодавством.
Згідно із ст. 277 ЦК офіційне спростування може відбуватися, зокрема, шляхом:
спростування недостовірної інформації особою, яка її поширила;
відкликання виданого (прийнятого) документа, в якому міститься недостовірна інформація;
прийняття відповідного судового рішення за заявою про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування.
Важливою вимогою, що висувається до офіційного спростування, є його адекватність способу поширення спростовуваної інформації.
Щодо спростування недостовірної інформації законодавством встановлена спеціальна позовна давність, яка обчислюється від дня її розміщення у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про таке розміщення (п. 2 ч. 2 ст. 258 L: