Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації

Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації
1. Споживча кооперація в Україні — система самоврядних організацій громадян (спо­живчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організа­цій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.
2. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство — самоврядна ор­ганізація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодо­помоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного орга­нізованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член спожив­чого товариства має свою частку в його майні.
3.Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.
4.Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки, ін­ші форми об'єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.
5. Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Во­лодіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).
Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільній власно­сті споживчих товариств, спілок (об'єднань). їх частка у власності визначається дого­вором.
6.Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом.
7. Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відпо­відно до вимог цього Кодексу та інших законів.
8.Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні під­приємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).
1. Споживча кооперація в Україні визначається як система самоврядних організацій, за­снована на добровільному об'єднанні громадян для спільного ведення некомерційної госпо­дарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.
Система споживчої кооперації включає споживчі товариства, спілки різних ланок, коопе­ративні об'єднання, підприємства та установи названих організацій.
Споживча кооперація здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.
У своїй діяльності підприємства споживчої кооперації повинні керуватися відповідними приписами законів України «Про кооперацію» і «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 р.
2.До первинної ланки споживчої кооперації належать споживчі товариства. Споживчим товариством (кооперативом) визнається самостійна, самоврядна організація
громадян, які об'єднуються на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодо­помоги. Метою такого об'єднання є забезпечення економічних та соціальних інтересів гро­мадян — членів споживчого товариства.
Споживче товариство, на відміну від виробничого кооперативу, належить до некомерційних організацій і може об'єднувати на засадах членства громадян (індивідуальних членів) та комерційні й некомерційні організації (колективних членів, що мають статус юридичної особи).
Кожен член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається роз­мірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.
3. Споживче товариство з дня його державної реєстрації набуває статусу юридичної особи. Єдиним установчим документом споживчого товариства є його статут, що приймається
загальними зборами його членів.
Статут споживчого товариства повинен відповідати загальним вимогам до установчих до­кументів суб'єктів господарювання, встановленим ч. 4 ст. 57 ГК, та вимогам ч. 2 ст. 8 Закону України «Про кооперацію». У статуті також обов'язково мають міститися положення, пе­редбачені ч. 2 ст. 105 Закону України «Про споживчу кооперацію», щодо: порядку вступу до споживчого товариства, порядку виходу з нього, прав та обов'язків членів споживчого товариства тощо.
4. Споживчі товариства, з метою забезпечення економічних, соціальних та інших інтере­сів своїх членів, можуть об'єднуватися в районні, обласні спілки споживчих товариств, Кримспоживспілку, центральну спілку споживчих товариств України (Укоопспілку).
Відносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на засадах членства і договорів.
Об'єднання споживчих товариств різних рівнів утворюються на договірних засадах.
Споживчі товариства — члени об'єднань можуть делегувати їм частину своїх повнова­жень на виконання окремих функцій.
Об'єднання споживчих товариств набувають статусу юридичної особи з дня державної реєстрації. Як юридичні особи вони можуть здійснювати господарську та іншу, не забороне­ну чинним законодавством України, діяльність.
Об'єднання споживчих товариств діє на основі статуту, який приймає вищий орган управ­ління спілки (з'їзд або конференція).
Вищий орган спілки обирає органи управління та контролю спілки, вирішує інші питання д діяльності.
Функції та компетенція спілок споживчих товариств встановлені законами України «Про кооперацію» та «Про споживчу кооперацію» і конкретизуються статутами спілок.
Споживчі товариства мають право вільного виходу із спілки, об'єднання споживчих това­риств, який відбувається шляхом розірвання договору.
5. Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, їх об'єд­нань, підпорядкованих ним підприємств та організацій та їх спільної власності.
Повноваження власника реалізують органи споживчої кооперації відповідно до їх компетенції, визначеної статутом споживчого товариства, спілки (об'єднання).
Частина 5 коментованої статті, ст. 19 Закону «Про кооперацію», ст. 9 Закону «Про споживчу кооперацію» визначають об'єкти права власності споживчої кооперації. Ці об'єкти можуть перебувати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єднань). Усі спів­власники спільно володіють належними їм об'єктами на договірних засадах. Договором визначається і частка співвласників у спільній власності.
6. Основні питання організації та діяльності споживчої кооперації регламентуються також іншими положеннями ГК, законами України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію» тощо і підзаконними нормативно-правовими актами.
7. У відповідності з ч,7 статті, що коментується, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживчу кооперацію»
споживчі товариства, спілки (об'єднання) наділені широкими правами щодо створення (реорганізації, ліквідації) будь-яких суб'єктів господарювання для здійснення своїх статутних цілей відповідно до вимог ГК та інших законодавчих актів.
8. Підприємства споживчої кооперації, залежно від способу їх утворення (заснування) та способу формування статутного фонду, поділяються на унітарні та корпоративні (див. коментар до частин 3—6 ст. 62).