Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав

Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.
(Стаття 8 в редакції Закону № 1807-III від 8.06.2000)
1.  Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном за умови, що ця діяльність не суперечить чинному законодавству України і країни перебування. Інтереси громадян, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами (стаття 10 Закону України «Про зайнятість населення»).
2.  Іноземці мають рівні з громадянами України права та обо¬в'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено зако¬нодавством України та міжнародними договорами. Постійно проживаючі в Україні, іноземці мають право працювати на під-приємствах, в установах, організаціях або займатися іншою тру¬довою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для гро¬мадян України.
Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на певний строк, можуть займатися трудовою діяльністю згідно з одержаним у встановленому порядку дозволом на працевлашту¬вання. Але вони не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до за¬конодавства України призначення на ці посади або зайняття та¬кою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України (стаття 8 Закону України «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 p.).
3.  Дозвіл на працевлаштування іноземному громадянину чи особі без громадянства, які мають намір займатися в Україні тру¬довою діяльністю, надається за умови, що в країні чи регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності використання праці інозем¬них фахівців, якщо інше не передбачено міжнародними догово¬рами України.
4.  Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України, можуть використову¬вати працю іноземних громадян лише за наявності у них дозво¬лів на працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнарод¬ними договорами України.
5. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Дер¬жавним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної по¬літики України для роботи на зазначеному підприємстві, в уста¬нові, організації на певній посаді.
6.  Не потрібний дозвіл на працевлаштування іноземним гро¬мадянам, які мають посвідку на проживання в Україні; інозем¬ним громадянам, які набули статус біженця; керівникам спіль¬них підприємств та іноземних суб'єктів господарської діяльнос¬ті, що діють на території України, та в інших випадках, визначених пунктом 3 Тимчасового положення про умови і порядок оформ¬лення іноземним громадянам дозволу на працевлаштування в Україні від 5 травня 1993 р.