продовження

15. Випадки виконання працівниками суспільно корисних обов'язків, що надають їм право на збереження місця роботи, середнього заробітку, а також ряду інших гарантій, можна розмежувати за видами. Одним із таких випадків законодавець зазначає виконання працівником державних обов'язків — здійснення суспільно корисної діяльності, що є змістом або пов'язана із виконанням завдань держави:
а) участь у роботі комісій з референдуму (ст. 31 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р.) — передбачено звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків на період підготовки і проведення референдуму осіб, які входять до складу комісії з референдуму. Виплати у розмірі середньої заробітної плати здійснюються за рахунок коштів, що виділяються на проведення референдуму;
б) участь у роботі виборчих комісій (ст. 17 Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.) — передбачено, що розмір заробітної плати членів виборчих комісій,
звільнених від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від середньої заробітної плати за місцем основної роботи;
— Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001 р. (із змінами від 17.01.2002 р.) зазначає можливість звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи голови, заступника голови, секретаря та окремих членів окружної, дільничої виборчої комісії, але на підставі рішення відповідної виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня. Розмір заробітної плати при цьому визначається Кабінетом Міністрів України, при тому не нижче за середню заробітну плату за місцем основної роботи та не вище розміру заробітної плати народного депутата України. У цьому випадку виплати здійснюються виконавчими органами відповідних рад за рахунок коштів Державного бюджету України;
— ст. 17 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 12 лютого 1998 р. встановлює аналогічні правила про можливість звільнення голови, заступника голови, секретаря та окремих членів відповідної виборчої комісії від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи з виплатою заробітної плати виконавчими органами відповідних рад за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, але не нижче за середню зарплату за місцем основної роботи;
— ст. 23 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р. визначає, що за рішенням виборчої комісії особи, які входять до її складу (але не більше трьох осіб), на період виборчої кампанії звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи. Заробітна плата їм виплачується відповідними місцевими радами або їх виконавчими органами згідно з нормами видатків виборчої комісії, встановлених Кабінетом Міністрів України. Необхідно зазначити, що відсутність посилання у цій нормі на обов'язковість збереження розміру се¬реднього заробітку працівника, передбачає безпосередню дію ст. 119 КЗпП України у цьому випадку;
в) діяльність учасників виборів:
— кандидати у президенти України та довірені особи кандидата у президенти України на час проведення виборчої кампанії мають право на звільнення від основної роботи (ст. 36 п. 5, ст. 37 п. З Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.). У виборчій кампанії по виборах президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у президенти України, від партій (блоків), зборів виборців — суб'єктів виборчого процесу, від іноземних держав та міжнародних організацій (ст. 38 цього Закону). Положенням Центральної виборчої комісії можуть передбачатись гарантії, зазначені у ст. 119 КЗпП України для осіб, на яких поширюються норми трудового законодавства України;
— кандидати у народні депутати України на період виборчої кампанії отримують за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати (ст. 27 Закону України «Про вибори народних депутатів України») з виплатою середньої заробітної плати виборчою комісією, що зареєструвала кандидата в народні депутати, з коштів на проведення виборів. Розмір виплат обчислюється за останні три місяці і не може перевищувати за¬робітної плати народного депутата. Довірені особи кандидатів у народні депутати України за поданням останніх можуть бути звіль¬нені від виконання трудових обов'язків на відповідний час;
— кандидати у депутати місцевих рад на період проведення зустрічей з виборцями та інших заходів за власним бажанням можуть отримати відпустку без збереження заробітної плати, за дні якої на підставі рішення територіальної виборчої комісії їм виплачується заробітна плата з розрахунку середньої заробітної плати (посадового окладу) за основним місцем роботи за останні три місяці з урахуванням індексації (ст. 33 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 p.);
— кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим отримують зазначені гарантії в аналогічному порядку (Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 12 лютого 1998 p.). Довірені особи кандидатів у депутати за поданням останніх звільняються від виконання трудових обов'язків на час проведення передвиборних заходів;
г) здійснення повноважень депутатами:
— згідно зі ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. та ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. депутат звільняється від основної роботи на час сесії ради, а також для здійснення повноважень в інших передбачених законом випад¬ках. Компенсація (виплата) заробітної плати за цей час здійсню¬ється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету в розмі-рі, встановленому радою згідно з чинним законодавством (тобто у розмірі середнього заробітку, обчисленому у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (постанова № 100 від 8 лютого 1995 p.);
— ст. 6 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р. передбачає звільнення депутата від обов'язків за основним місцем роботи на час проведення засідань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її постійних комісій та для здійснення інших депутатських повноважень, передбачених цим Законом. Встановлено, що середня заробітна плата за основним місцем роботи та інші витрати, по-в'язані з депутатською діяльністю, оплачуються за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.
16. Законодавством України передбачені також випадки збереження місця роботи і оплати у розмірі середньомісячного заробітку часу виконання представницьких функцій щодо забезпечення інтересів окремих інституцій громадянського суспільства, здійснення іншої суспільно корисної діяльності. Зокрема, гаран¬тії у зв'язку з виконанням громадських обов'язків встановлються працівникам у таких випадках:
а) участь у діяльності колегіальних органів — середня заробітна плата зберігається за місцем роботи за членами кваліфікаційних комісій суддів, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах;
— члени Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звільняються від виконання своїх службових обов'язків на час роботи комісії зі збереженням за цей час середньомісячного заробітку (Положення «Про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури», затверджене Указом Президента України № 155/ 93, п. 24 від 5 травня 1993 p.);
— на час роботи конкурсної комісії, яка створюється органом приватизації державного підприємства, за членами цієї комісії зберігається місце роботи та середній заробіток (Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу при-ватизацію)» від 15 травня 1996 p.);
б) діяльність виборних профспілкових працівників, не звільнених від трудових обов'язків, учасників колективно-договірного процесу — зазначені гарантії передбачено ст. 252 КЗпП на час здійснення ними громадських обов'язків в інтересах колективу, їх профспілкового навчання, участі як делегатів з'їздів, конфере¬нцій, що скликаються профспілками, у роботі їх пленумів, пре¬зидій; ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. — на час участі у кон-сультаціях та переговорах, виконання інших громадських обо¬в'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів і профспілкового навчан¬ня. Умови звільнення від трудових обов'язків встановлюються колективним договором або угодою, але на час не менше двох годин на тиждень;
— право на збереження середнього заробітку і місця роботи (посади) мають незалежні посередники, члени примирних комісій та трудових арбітражів на час роботи у примирних органах, утворених відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. (ст. 14), а також особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, спеціалісти, запрошені для участі у роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту колективного договору (ст. 12 Закону України «Про колективні договори і уго¬ди» від 1 липня 1993 p.);
в) діяльність уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, виконання повноважень комісії з питань охорони праці підприємства — зазначені працівники звільняються від виконання роботи із збереженням середнього заробітку у період навчання, у разі залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці на строк, передбачений колективним договором (ст. 47 Закону України
«Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р., п. 1.7 Типового положення «Про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 p., Типове положення про Комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 72 від 3 серпня 1993 p.). Крім того, п. 1.7 Типового положення «Про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», зазначає, що уповноважені з питань охорони праці виконують свої обов'язки, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, в своєму цеху, зміні, бригаді, ланці тощо, що також не позбавляє їх права на збереження середнього заробітку та місця роботи;
г) робота членів добровільних пожежних дружин (команд) — час їх участі у ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготов¬ки та чергувань є оплачуваним у розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи (ст. 29 Закону України «Про пожеж¬ну безпеку» від 17 грудня 1993 p.);
д) виконання процесуальних функцій у судах та правоохо¬ронних органах:
— участь у кримінальному процесі — свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на збереження середнього заробітку за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду (ст. 92 Кримінально-процесуального кодексу України);
— участь у цивільному процесі — викликані до суду свідки, експерти та перекладачі мають право на збереження середнього заробітку за місцем роботи, а також на відшкодування витрат на переїзд до місця виклику і назад, найом житла та добові, якщо виконання їх обов'язків пов'язане з перебуванням за межами постійного місця проживання (ст. 71 Цивільного процесуаіьно-го кодексу України);
— участь у адміністративному провадженні — за час відсутності на роботі у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи) потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи (ст. 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно з Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до орга¬нів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 1 липня 1996 p., зазначені виплати провадяться: у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення — органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі (п. 7 Інструкції); у цивільних справах — судом із коштів, що їх вносить сторона, яка порушила клопотання про виклик свідків або проведення експертизи, або із коштів, що вносяться обома сторонами порівну у випадках, коли виклик було здійснено за ініціативою суду чи за клопотанням обох сторін. Зазначені виплати провадяться із коштів суду, якщо сторона звільнена від сплати судових витрат (п. 8 Інструкції).
У разі виклику працівника установи до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи до суду для участі у проведенні слідчої дії або у судовому засіданні як спеціаліста (статті 128і, 270' Кримінально-процесуального кодексу України), установі відшкодовується сума заробітної плати працівника за час виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження (п. 13 Інструкції). В цілому витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників (див. коментар до ст. 121 КЗпП України);
є) працівникам, які супроводжують дітей та відряджені для роботи з дітьми в місця відпочинку і оздоровлення, зберігається середня заробітна плата, виплачуються добові та компенсуються інші витрати за нормами і в порядку, передбаченому законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України № 323 «Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоров¬лення дітей в Україні» від 14 квітня 1997 p.);
є) участь у спортивних змаганнях — спортсмени відповідних розрядів можуть звільнятися від роботи (навчання) із збереженням заробітної плати на час участі у національних та міжнарод-
них змаганнях; спортсмени вищих розрядів мають відповідні гарантії, передбачені законодавством про працю на період тренувань та участі в змаганнях (ст. 19 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 p.).