Припинення підприємницької діяльності

Стаття 51. Припинення підприємницької діяльності
1. Підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця;
у разі закінчення строку дії ліцензії;
у разі припинення існування підприємця;
на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
2.Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.
1. У ч. 1 коментованої статті перелічені підстави припинення підприємницької діяльності. їх слід відрізняти від підстав припинення, юридичної особи відповідно до ст. 33 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15 травня 2003 p., в якій підставами припинення юридичних осіб зазначені ліквідація та реорганізація. У цій же статті йдеться й про призупинення підприємницької діяльності, яке є тимчасовим заходом і не тягне виключення підприємця з Єдиного державного реєстру.
За власної ініціативи підприємець може прийняти рішення про припинення з будь-якого приводу. Однак для суб'єктів підприємництва, які є корпоративними підприємствами, зако­нодавством встановлено спеціальні правила щодо порядку прийняття такого рішення. Напри­клад, рішення про ліквідацію акціонерного товариства може бути прийнято тільки загальни­ми зборами товариства. Разом з тим, рішення про реорганізацію або ліквідацію підприємства, прийняті державними чи іншими органами, які не є власниками майна або не мають наданих власниками відповідних повноважень, за позовами самих підприємств або одного чи кількох їх засновників повинні визнаватись недійсними.
Підставою припинення підприємницької діяльності може бути закінчення строку дії лі­цензії (цей строк не може бути меншим за три роки) та неотримання нової ліцензії у встанов­леному законом порядку.
Вперше у вітчизняному законодавстві у коментованій статті встановлені підстави припи­нення діяльності фізичної особи — підприємця, пов'язані з її існуванням як фізичної особи. Це положення розвинуто у ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», де визначено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у разі смерті фізичної особи.
На підставі рішення суду підприємницька діяльність може бути припинена у випадках, передбачених статтями 59 і 247 ГК, а також у випадках, передбачених іншими законами.
Правові засади припинення діяльності підприємства у зв'язку з банкрутством визначені у За­поні України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 р.
2. Порядок припинення діяльності суб'єктів підприємництва встановлюються наступними статтями ГК (статті 59—61), законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», «Про господарські товариства» від 19 вересня 1999 р. та іншими спеціальними законодавчими актами, що регламентують правовий статус окре­мих видів суб'єктів господарської Діяльності.