Припинення діяльності господарського товариства

Стаття 91. Припинення діяльності господарського товариства
1. Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його лік­відації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.
2. Ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, при­значеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду — ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду.
3.З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управ­лінню справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58—61 цього Кодексу та інших законів.
4.Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійсню­ються відповідно до статті 61 цього Кодексу з урахуванням таких особливостей:
кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна у разі ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених то­вариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в по­рядку і на умовах, передбачених цим Кодексом, законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування ін­формації про його ліквідацію;
майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, по­вертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо випла­ти заборгованості товариства його кошти не підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гаран­тій погашення заборгованості.
5. Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство та­ким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до дер­жавного реєстру.
1. Припинення діяльності господарського товариства як суб'єкта господарювання зі ста­тусом юридичної особи відбувається шляхом ліквідації або реорганізації відповідно до ви­мог ст. 59 ГК, статей 104—112 ЦК, Закону «Про господарські товариства» (статті 19—22), а також законів, що визначають: 1) специфіку правового становища товариств з виключним предметом діяльності (банківська, професійна діяльність на ринку цінних паперів, зокрема організація торгівлі на фондовому ринку, спільне інвестування, страхування); 2) особливості припинення господарських товариств у разі визнання їх банкрутами, якщо після завершення ліквідаційної процедури і, відповідно, — задоволення вимог кредиторів згідно зі встановле­ною законом черговістю виявиться, що у них (товариств) відсутнє необхідне для продовжен­ня їх діяльності майно.
2. Процедура ліквідації господарського товариства передбачає прийняття відповідного рішення (про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії) вищим органом товариства (добровільна ліквідація) або судом (примусова ліквідація).
3. Прийняття зазначених рішень тягне важливі правові наслідки: повноваження з управ­ління справами господарського товариства переходять до ліквідаційної комісії, яка повинна виконати певні дії, передбачені статтями 60—61 ГК, іншими законами, в тому числі Законом Про господарські товариства», ч. 2 ст. 20 якого містить перелік обов'язків ліквідаційної ко­місії: у триденний строк з моменту її призначення опублікувати у визначених законом дру­кованих засобах масової інформації повідомлення про припинення господарського товари­ства та про порядок і строк заявления кредиторами вимог до нього; забезпечити визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, май­нових прав та професійну оціночну діяльність; виявити дебіторів і кредиторів товариства та розрахуватися з ними; вжити заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам; скласти ліквідаційний баланс і подати його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію; при цьому достовірність та повнота ліквідацій­ного балансу мають бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), (не стосується товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
4. Основне завдання ліквідаційної комісії — здійснити акумуляцію коштів товариства, у тому числі шляхом продажу його майна, провести розрахунки з кредиторами (відповідно до встановленої законом черговості) та учасниками товариства. За загальним правилом, перева­лі перед учасниками товариства щодо задоволення своїх вимог за рахунок майна товариства мають кредитори товариства, наймані працівники (з оплати їх праці), держава (щодо вико­нання зобов'язань перед бюджетом), банки, власники облігацій, випущених товариством, та інші кредитори. Лише після задоволення вимог зазначених осіб кошти, які залишилися, роз-л іділяються між учасниками товариства у шестимісячний строк після опублікування інфор­мації про його ліквідацію, з дотриманням порядку та умов, передбачених ГК, Законом «Про господарські товариства» та установчим документом товариства.
Однак розподіл коштів між учасниками товариства має бути призупинено у разі виник­нення спорів щодо виплати заборгованості товариства. Лише вирішення судом цього спору с со одержання кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості дає підстави ліквідаційній комісії здійснити розрахунки з учасниками товариства. При цьому майно, пе­редане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.
Особливий порядок, відмінний від наведеного, передбачається Законом «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», у ст. 21 якого встановлено переважне право акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, які не входять до складу його засновників, на оплату вартості їх акцій до погашення заборгованості товари­ства перед бюджетом та задоволення вимог інших кредиторів.
5. Припинення товариства як суб'єкта господарювання пов'язується з проведенням лік­відаційною комісією всієї сукупності дій відповідно до встановлених вимог, що дає підстави для внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру — як завершального етап;, ліквідації товариства.
У разі припинення господарського товариства мають враховуватися також загальні вимо­ги щодо припинення суб'єктів господарювання (статті 58—61 ГК), а також спеціальні — що­до особливостей припинення командитного товариства (ст. 83 Закону «Про господарські то­вариства»), товариств, що здійснюють банківську діяльність (статті 87—98 Закону «Пр: банки і банківську діяльність»), страхування (ст. 43 Закону «Про страхування»), спільне ін­вестування (статті 20, 21 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди)», організацію торгівлі на фондовому ринку, що здійснюється фон­довою біржею (ч. 4 ст. 21 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»).
Порядок виключення господарського товариства з державного реєстру регулюється стат­тями 33—41 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — під­приємців».
Примітка. У ЦК положення щодо припинення господарських товариств (незалежно віл виду) відсутні. Натомість ЦК встановлює загальні засади та порядок припинення юридичним осіб (статті 104—112), передбачаючи й спеціальні положення щодо припинення певного вид; господарських товариств: повного товариства (ч. 1 ст. 132 передбачає додаткову підставу ліквідації — якщо у товаристві залишився один учасник), командитного товариства (ст. 139 передбачає підставу, яка також зафіксована у ст. 83 Закону «Про господарські товариства», — якщо вибули всі учасники з повною відповідальністю), товариства з обмеженою від­повідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (ч. 1 ст. 141, ст. 150 і 151': 1) якщо кількість учасників товариства стала меншою за встановлену законом (10 осіб — ч. 1 ст. 50 Закону «Про господарські товариства»), воно підлягає перетворенню на ATпротягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому порядку, якщо кількість йоге учасників не зменшиться до встановленої межі; 2) ТОВ і ТДВ можуть бути перетворені на ATчи виробничий кооператив).
ЦК передбачається також додаткова підстава для ліквідації товариств, які належать до об'єднань капіталів: зменшення вартості його чистих активів до розміру нижче мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом (ч. 4 ст. 144 — щодо ТОВ; ч. 4 ст. 151 — щодо ТДВ; ч. З ст. 155 — щодо AT).