Прийняття митної декларації

Стаття 86. Прийняття митної декларації

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксується посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

У коментованій статті законодавець встановлює порядок прийняття митними органами митної декларації від декларантів, які переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України, та умови відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідно до положення ч.І коментованої статті прийняття та реєстрація митним органами митної декларації визначається Кабінетом Міністрів України та Державною митною службою України. Нагадаємо, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. На сьогоднішній день митні органи України при здійсненні покладених на них завдань керуються такими постановами Кабінету Міністрів України та наказами Держмитслужби України з питань, які висвітлюються в коментованій статті: «Перелік відомостей, що оголошуються громадянами у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. №748 (зі змінами та доповненнями), «Порядок декларування валютних цінностей, цінностей, предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, і оформлення митної декларації», затверджений наказом Державної митної служби України від 22.11.2001 р. №763, «Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р. №1375 (зі змінами та доповненнями) та інші. Детальніше див. коментар до ст. 81 МК.
Відповідно до ч.2 коментованої статті подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших документів: товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Аіг Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо, зовнішньоекономічний договір, рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару. Крім того, з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури, необхідно подавати такі документи: декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України); декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або її копія, завірена цим суб'єктом; лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу); документ контролю за доставкою товарів; документи про надання фінансових гарантій; ліцензія митного перевізника; книжка МДП, книжка АТА, книжка СРБ; свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами; акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо); посередницький договір; документ на право провадження митної брокерської діяльності; документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів; документи, що визначають країну походження товарів; документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД; платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів); векселі (відповідно до законодавства); документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування; документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом; заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації); документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України.
Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон країни, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. №80.
Відповідно до ч.З коментованої статті посадові особи митних органів, які здійснюють прийняття митної декларації, після перевірки правильності заповнення митної декларації, згідно з вимогами Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України, і перевірки наявності доданих необхідних документів, фіксує дату та час прийняття митної декларації шляхом проставляння відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. Прийняття митної декларації посадовою особою пітного органу є окремою операцією з митного оформлення, яка здійснюється до початку перевірки відомостей, заявлених декларантом у митній декларації.
З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Відповідно до чинного митного законодавства України па міжнародних договорів України, підписаних у встановленому законом порядку на декларантів покладається обов'язок надавати точні відомості про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення. Іншими словами, момент прийняття митної декларації (проставляння відміток на бланку митної декларації та знесення відповідних записів у документи митного органу) означає одночасне набуття декларантом юридичної відповідальності, відповідно до чинного законодавства, за повноту та достовірність відомостей, заявлених ним у митній декларації.
Відповідно до ч.5 коментованої статті, якщо декларантом виконано всі умови стосовно форми подання митної декларації, порядку та умов здійснення цієї процедури, та митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту. Рішення митного органу стосовно відмови в прийнятті митної декларації може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства України.