Право на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи

За бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
(Стаття 81 в редакції Закону № 117-XIV (117-14) від 18.09.98)
1. Коментованою статтею встановлюється порядок надання відпустки в разі переведення працівника з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, органі зацію. Про таке переведення повинен бути відповідний запис у його трудовій книжці. Це має важливе значення, оскільки в інших випадках прийняття працівника на підприємство, в установу, організацію, зокрема після звільнення з попереднього місця роботи за власним бажанням тощо, норми коментованої статті на нього не поширюються, і відпустка надається йому на загаль¬них підставах, передбачених ст. 79 Кодексу.
2. За бажанням переведеного з іншого підприємства, установи, організації працівника щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення надається за умови, якщо він не використав за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не отримав за неї грошової компенсації.
Ця умова є необхідною для отримання працівником повної щорічної відпустки до закінчення шестимісячного терміну роботи після переведення (частина перша коментованої статті).
Пунктом 8 частини сьомої ст. 10 Закону України «Про відпустки» передбачено надання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік на даному підприємстві, в установі, організації працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не отримали за неї грошової компенсації.
Проте відповідно до постанови Верховної Ради України № 117-XIV від 18 вересня 1998 р. «Про внесення змін, що стосуються відпусток, до Кодексу законів про працю» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про відпустки» передбачено надання щорічних відпусток повної тривалості до настання шестимісячного терміну роботи на даному підприємстві, в установі, організації працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не отримали за неї грошової компенсації саме у разі переведення на інше місце роботи.
Крім того, відповідно до частини третьої ст. 24 Закону «Про відпустки» у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
При звільненні працівників з інших підстав діє загальне правило, відповідно до якого виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 Кодексу).
3. На відміну від законодавства, що діяло до прийняття Закону України «Про відпустки», для отримання щорічної відпустки до закінчення одинадцяти місяців роботи після переведення достатньо було однієї умови — звільнення з попереднього місця роботи у зв'язку з переведенням на дане підприємство, в установу, організацію. А вже залежно від того, отримав працівник за попереднім місцем роботи відпустку або грошову компенсацію чи не отримав, вирішувалось питання про надання йому відпустки авансом чи з включенням до стажу для відпустки певного часу, за який він не використав відпустку за попереднім місцем
роботи.
4. У зв'язку з прийняттям Закону України «Про відпустки» внесено зміни до Кодексу законів про працю України постановою Верховної Ради України від 18 вересня 1998 p., зокрема, до ст. 81 Кодексу. Відповідно до частини другої коментованої статті, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не викорис¬тав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію (частина третя ст. З Закону України «Про відпустки» в редакції Закону № 2073-ІП від 02.11.2000), то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові від¬пустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.