Право господарського відання

Стаття 136. Право господарського відання
1.Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодоокремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та ін­шими законами.
2.Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підпри­ємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
3.Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює гос­подарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
1. Коментована стаття розкриває зміст одного з правових титулів, на якому майно може належати суб'єкту підприємництва, а саме — права господарського відання.
Право господарського відання — правова форма, яка згідно з ч. 1 ст. 136 ГК застосовуєть­ся для встановлення правового титулу майна, закріпленого лише за суб'єктом підприєм­ництва. При цьому, як випливає зі змісту ч. 2 коментованої статті, такий суб'єкт підприєм­ництва має бути заснований в організаційно-правовій формі підприємства.
За суб'єктами господарювання, які не належать до суб'єктів підприємництва, майно не може закріплюватися на праві господарського відання. Щодо них застосовуються інші правовітитули (право оперативного управління, право користування тощо). Для порівняння зазначи­мо, що за законодавством Російської Федерації майно на праві господарського відання нале­жить лише державному або муніципальному унітарному підприємству (ст. 294 ЦК РФ), а за законодавством Республіки Казахстан (статті 102, 196 ЦК РК) — державному підприємств (казенним підприємствам майно належить на праві оперативного управління — статті 102,104, 202 ЦКРК).
Право господарського відання — це речове право суб'єкта підприємництва, який, так само, як і власник, володіє користується і розпоряджається закріпленим за ним майном. Проте, якщо зазначені повноваження власника мають абсолютний характер, то суб'єкт підприєм­ництва, за яким майно закріплене власником (уповноваженим власником органом) на праві господарського відання, обмежений у здійсненні повноваження розпоряджатися окремими видами майна, реалізовувати яке (повноваження) він може лише за згодою власника. Випадки одержання такої згоди передбачені ГК та іншими законами. Наприклад, згідно з ч. 5 ст ГК державне комерційне підприємство, майно якого закріплюється за ним на праві госпо­дарського відання (ч. 2 ст. 75 ГК), не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить,і, як правило, на конкурентних засадах.
2. Право господарського відання, крім обмеження суб'єкта підприємництва у розпорядження окремими видами майна необхідністю згоди власника (уповноваженого органу), характеризується і тим, що власник майна, закріпленого за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна. Такий контроль можездійснюватись власником як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган. Однак у будь-якому разі такий контроль не повинен призводити до втручання в оперативно-господарську діяльність підприємства.
3. Згідно з ч. З коментованої статті право господарського відання захищається за допомогою тих самих положень закону, що і право власності. Важливе значення для захисту права господарського відання має вказівка закону (ч. 2 коментованої статті) на те, що суб'єкт підприємництва, який здійснює господарювання на основі права господарського відання, є підприємством. Статус юридичної особи, яким наділене підприємство, дозволяє такому суб'єкту підприємництва не лише закріпити за собою майно засобами бухгалтерського обліку і тим самим відокремити його від майна інших суб'єктів господарювання, власника тощо, а й звертатися до суду за захистом порушених майнових прав і в тому випадку, коли таке порушення мало місце з боку власника. Крім того, цей статус передбачає, що суб'єкт підприємництва відповідає за своїми зобов'язаннями закріпленим за ним майном. Таким чином, право господарського відання — це право юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку господарську діяльність, тобто є суб'єктами підприємництва, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна згодою власника (уповноваженого органу).