Права осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил

Стаття 366. Права осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватись іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Особами, які притягаються до відповідальності, тобто суб'єктами відповідальності за порушення митних правил, відповідно до ст. 320 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягай 16-річного віку, а також посадові особи підприємств.
Під поняттям «громадяни», відповідно до п.4. ст. 1 цього кодексу розуміються фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства.
У п.ЗО ст. 1 МК України визначено, що посадові особи підприємств - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених МК України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.
Особи, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил мають комплекс прав, якими вони мають можливість скористатись під час здійснення провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знати, за яке правопорушення вона притягується до відповідальності. З цією метою вона має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді).
Крім того, коментована стаття надає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою захисника, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Перелік прав, володіє особа, яка притягається до відповідальності, крім коментованої статті міститься і в інших статтях МК України та нормативних актах.
Право особи, яка притягається до відповідальності, надавати пояснення у справі є виключно право, а не обов'язок цієї особи. Це передбачено Конституцією України, де визначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
Вищезазначені особи можуть заявити відвід судді (суддям), прокурору, експерту, перекладачу, секретарю судового засідання у випадках, передбачених законом. Відвід повинен бути мотивований і заявлений до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід після цього можна лише у випадках, коли про підставу відводу суд або особа, яка заявляє відвід, дізналися після початку розгляду справи по суті.
Разом з тим, особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, повинні додержуватись вимог, передбачених МК України. Наприклад, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти уповноважений орган про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.