Повноваження .місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці

Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:
забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігени праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про
охорону праці.
(Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 2240-10від 29.07.81; Законом № 3694-12 від 15.12.93)
Крім коментованої статті повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці визначаються Законом України «Про охорону праці», в якому, зокрема, зазначено, що вони забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці; створюють при необхідності фонди охорони праці. Для виконання вказаних функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.
У цілому компетенція органів місцевої виконавчої влади визначається Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р., ст. 16 якого закріплює їх контрольні функції, зокрема і у сфері охорони праці. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про охорону праці місцева державна адміністрація може здійснювати, реалізуючи свої повноваження щодо соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях, якісне проведення атестації робочих місць (ст. 24 Закону). Відповідні управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій у своїй діяльності підзвітні і підконтрольні голові адміністрації та органам виконавчої влади (праці та соціальної політики) вищого рівня.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ст. 17 Закону). Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній вла-сності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. З питань, віднесених до відання органів місцевого самовря-дування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади (ст. 18).
Статтею 34 цього Закону виконавчим органам сільських, селищних та міських рад делеговані (надані органами виконавчої влади), зокрема, повноваження щодо здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях, а також за якістю проведення атестації робочих місць, за умовами праці та надання працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах; участі у веденні колективних переговорів та укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; реєстрації колективних договорів і угод, здійснення контролю за їх виконанням (з питань охорони праці у тому числі).