Поширення соціального страхування на всіх працівників

Усі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню.
1. В Україні діє і розвивається державна система загальнообо¬в'язкового державного соціального страхування, яка здійснюєть¬ся за принципами:
— законодавчого визначення умов і порядку здійснення загаль¬нообов'язкового державного соціального страхування;
— обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб'єктів підпри-ємницької діяльності;
— надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підпри¬ємницькою, творчою діяльністю тощо;
— обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами, з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування;
— солідарності та субсидування;
— державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
— забезпечення рівня життя не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог, які є основним джерелом існування;
— цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
— паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування в управлінні загаль¬нообов'язковим державним соціальним страхуванням.
2. Право громадян на державне соціальне страхування базу¬ється на ст. 46 Конституції України та Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван¬ня, затверджених 14 січня 1998 року. Соціальне страхування по¬ширюється на всіх без винятку працівників державних, громад¬ських, кооперативних і приватних підприємств, організацій, уста¬нов, незалежно від характеру і часу трудових відносин (постійні, тимчасові, сезонні), походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, за умови сплати ними страхових внесків.
3. Загальнообов'язковому державному соціальному страхуван¬ню підлягають особи:
а) які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від форм влас¬ності та господарювання, а також у фізичних осіб;
б) які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.
Перелік, доповнення і уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного страхування: «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
4. Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
5. Учні шкіл і курсів з підвищення кваліфікації, перекваліфікації і підготовки кадрів мають право на соціальне страхування, якщо вони безпосередньо перед вступом до школи чи на курси працювали на підприємстві, в установі, організації.
Студенти вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації підлягають соціальному страхуванню в період виробничої практики за умови зарахування на оплачувані робочі місця чи посади.
Іноземні громадяни, які працюють в Україні на державних підприємствах, в організаціях і установах, підлягають державному соціальному страхуванню на загальних підставах.
6. Працівники вважаються застрахованими і підлягають забезпеченню всіма видами соціального страхування, як правило, з моменту прийняття їх на роботу.