ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОї ІНСТАНЦІЇ

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОї ІНСТАНЦІЇ

Провадження в суді апеляційної інстанції - складова частина ци вільного процесу. Діяльність суду та іншнх учасників процесу на цій стадії судочинства побvдована на тих самих засадах. що діють і У суді першої інстаиції (ч. І СT. 302 ЦПК). Разом з тим апеляційне провадження має свої спецнфічні цілі, предмет судового розгляду, зміст, які відрізняють його від інших стадій процесу. а також певні етапи.

Справа з апеляційною скаргою (поданням), що надійшла із суду першої інстанції до апеляційного суду, реєструється в канцелярії, після чого в порядку черговості передається судді-доповідачу, якнП зобов'язаннй ретельно ВИВЧИТИ одержану справу, вчинити процесуальні дії , передбачені ст. 299 ЦПК, підготувати доповідь та про проведену роботу доповісти колегії суддів. Переконавшись у внконанні підготовчих дій та готовності справи до розгляду апеляційній інстанції, колегія приймає ухвалу про закінчення підготовчих дій. Якщо колегія завважить необхідність продовження підготовчих дій, вона має право встановити конкретний строк, за в ухвалі, які додаткові дії повине здійснитн суддя-доповідач. Після закінчення встановленого строку розгляд питання колегією провадиться в загальному порядку. При цьому слід мати на увазі, що у ЦПК не передбачено заборони на вирішення питання про призначення дати розгляду справи безпосередньо судовнм складом, якщо перевіряє й готовність до розгляду в апеляційному суді. Віднесення процесуальним законодавством до повноважень головуючого у колегії суддів права на призначення дати розгляду справи (ст. 300 ЦПК) викликане організаційною необхідністю, оскільки дата розгляду конкретної справи повинна узгоджуватись із роботою судової палати в цілому і розглядом інших справ. Про час та місце судового засідання повідомляються сторони й інші особи, які беруть участь у справі, з дотриманням процедури, встановленої гл. 8 ЦПК

Законом визначено спеціальний строк призначення справі до розгляду в апеляційному суді: відповідно до внмог СТ. 300 ЦПК він не може перевищувати одного місяця з дня прийняття колегією суддів ухвали про закінчення проведення підготовчих дій у справі.

Засідання суду апеляційної інстанції складається з трьох взаємо ПОВ'ЯЗАНИХ частин: підготовчої, розгляду апеляційної скарги чи апе ляційного подання прокурора, прийняття і проголошення ухвали (рішення).
Апеляційні скарги або подання на судові рішення розглядаються у відкритому судовому засіданні (ст. 10 ЦПК) У складі не менше трьох професійних суддів (ст. 13 Закону "Про судоустрій Українн" від 7 лютого 2002 р., ст. 16 ЦПК).
Процесуальні дії в зазшченій частині судового засідання здій стоються у встановленоиу законом порядку. У засіданні суду апеляційної інстанції головує, як правило, голова судового скла ду або голова судової Палати в цивільннх справах. Головуючий керує судовим засіданням, вживає необхідних заходів щодо забезпечення в засіданні належного порядку (ст. 162, 164, 302 ЦПК). Ведення ПРОТОКОЛУ в СУДІ апеляційної інстанції є обов'язковим (ст. 198 ЦПК).

У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою або поданням та на рішення (ухвалу) якого суду піідлягає розгляду. Секретар судового засідання до повідає судові, хто з повідомлених осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, і які є відо мості про причину їхньої неявки. Головуючий встановлює особу тих, хто з'явився (за паспортом, посвідченням тощо), перевіряє по вноваження службових осіб та їхніх представників. Якшо у судово му засіданні бере участь перекладач - роз'яснює ЙОГО права та обо в'язки) про відповідальність за навмисне неправильний переклад і за відм<ову без mважних причин від виконання покладе них обов'язків (Ст. 167 ЦПК). Після цього головуючий оголошує склад суду, а тако'ж прізвища експерта, перекладача, секретаря су дового засідання особам, які беруть участь у справі, їхнє право заявляти відводи згідно зі СТ. 18, 19,20,21-23 ЦПК. При цьому слід мати на увазі, що законом заборонено судді, який брав участь у вирішенніі справи) суді першої інстанції або в касаційному порядку, розглядaти цю справу в суді апеляційної інстанції (ст. 21 ЦПК).
Згідно зі ст. 14 ЦПК СУДОЧИНСТВО здійснюється на засадах змагальності і рівносгі учасників процесу. Тому головуючий зобов'язаний РОЗ'ЯСНИТИ осoбам, які беруть участь у справі, їхні права й обов'язки із занесеннем цієї процесуальної дії у протокол судового засідання (ст. 170 ЦП() .
Клопотання осіб, як беруть участь у справі , про прийняття і до слідження апеляціійним судом НОВИХ доказів та з усіх інших питань, суддею-доповідачем у письмовій формі та підписується усім складом суду, який розглянув справу. Судді не мають права розголошувати обговорення суті справи у парадній кімнаті (ст. 210, 211, 311 ЦПК).
Усі питання, що виникають під час розгляду справи та ухвалення рішення суду апеляційної інстанції, вирішуються більшістю голосів. Жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім (ст. 17 ЦПК).
У кімнаті для нарад судді зобов'язані вирішити такі питання: чи достатньо повно суд першої інстанції дослідив обставини, які мають значення для справи; чи доведені обставини, котрі суд визнав установленими; чи відповідають викладені в рішенні висновки суду обставинам справи; чи порушені норми матеріального та процесуального права; чи правильно ці норми застосовані; чи обґрунтовані доводи апеляційної скарги (апеляційного подання прокурора).
Ухвалене апеляційною інстанцією рішення проголошується в залі судового засідання прилюдно (ст. 212 ЦПК). Зазначене правило на практиці не застосовується, якщо повідомлені про час засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились у судове засідання.