Вход

Порядок розгляду касаційних скарг і касаційнихподань прокурора складом судової палати

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ І КАСАЦІЙНИХ ПОДАНЬ ПРОКУРОРА СКЛАДОМ СУДОВОЇ ПАЛАТИ
Справа, передана колегією суддів для розгляду складом судової палати, разом із підготовленою доповіддю судді-доповідача розгля| дається усім складом палати або не менш ніж двома третинамі суддів судової палати з цивільних справ Верховного Суду Україні (ст. 329-331 ЦПК).
Дата розгляду справи визначається з таким розрахунком, щоі судді палати мали достатньо часу для ознайомлення з підготовленою суддею-доповідачем доповіддю та матеріалами справи.
Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце її розгляду шляхом надіслання повістки (ст. 90, 331 ЦПК).
Судові рішення переглядаються в касаційному порядку з дотриманням основних засад цивільного процесуального права: здійснен] ня правосуддя виключно судом, рівність усіх учасників судовогс процесу перед законом та судом, колегіальність розгляду справ. законність, диспозитивність, змагальність, гласність судового проце су тощо.
Деякі з перелічених і непереліченнх засад діють при розгля; справ у касаційному порядку не повною мірою. Це, зокрема, сто) сується таких засад, як безпосередність, усність, диспозитивність змагальність.
Керівництво ходом судового розгляду покладено на головуюч< го, функції якого при розгляді справи в касаційному порядку ви)
заступник Голови Верховного Суду або голова судової палати (ст. 52, 53 Закону "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р)- Як і при розгляді справи в суді першої інстанції (ст. 162 ЦПК), на головуючого в касаційній інстанції покладається обов'язок створення ситуації, яка сприяла б не лише забезпеченню дотримання процедури розгляду справи, а й дотриманню культури судового процесу. Розпорядження головуючого є обов'язковими для всіх учасників процесу, а також для осіб, присутніх у залі засідання. Учасники процесу— особи, які беруть участь у справі. їхні представники, перекладачі — мають право висловлювати свої заперечення щодо дій головуючого. Такі заперечення розглядаються усім складом палати, при цьому судді мають право отримати від головуючого пояснення його дій. Особи, які беруть участь у справі, представники, перекладачі звертаються до суду та дають свої пояснення стоячи. Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого.
Особі, яка порушує порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить зауваження. В разі невиконання розпорядження головуючого або порушення порядку під час судового засідання до вишніх осіб можуть бути застосовані відповідні заходи, передбачені ст. 164 ЦПК (за аналогією).
Відповідно до ст. 331 ЦПК головуючий відкриває судове засідання, оголошує, яка справа, за чиєю скаргою чи поданням та на рішення якого суду розглядається. При цьому перевіряє, чи надіслані особам, які брали участь у справі, повідомлення про час і місце її розгляду, хто із зазначених осіб або їхніх представників з'явився, встановлює їх особу, а також повноваження представників та адвокатів*.

Погоджений із суддями палати час для надання пояснень особами, які беруть участь у справі, доводиться головуючим до відома на початку судового засідання, після роз'яснення процесуальних прав і обов'язків. При цьому для всіх учасників процесу встановлюється однаковий регламент. Заявлені відводи, а також клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов'язаних із розглядом справи, вирішуються судовою палатою після заслуховуванії думки інших осіб, які беруть участь у справі, в установленому ІДИ' порядку.
Неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, повідомлених у встановленому порядку про час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Разом з тим суд може відкласти розгляд справи в разі неявки в судове засідання особи, яка бере в ній участь, щодо якої немає відомостей, що їй вручено повістку, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними. Зазначене правило повною мірою стосується усіх осіб, які беруть участь у справі.
Розгляд касаційної скарги (касаційного подання прокурора) розпочинається доповіддю судді-доповідача. Чітко й повно викладена доповідь у справі не лише дає потрібний напрямок перевірки законності рішення суду першої чи апеляційної інстанції, а й допомагає особам, присутнім у залі засідання, краще зрозуміти все, що відбувається.
Пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились у судове засідання, судова палата заслуховує після доповіді справи. При цьому зазначені особи мають право посилатися лише на ті докази, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
Законом установлено черговість надання пояснень: першою да пояснення сторона, що подала касаційну скаргу: якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Інші особи, які беруть участь у справі, дають пояснення у послідовності, встановленій для сторін. Судді палати можуть ставити запитання будь-кому з осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, та дослідивши матеріали справи, судова палата в иарадчій кімнаті ухвалює відповідне рішення, яке проголошується за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК.
Усі питання в суді касаційної інстанції вирішуються суддями палати більшістю голосів (ст. 17 ЦПК), і жоден із суддів не має права утриматися від висловлювання думки щодо обговорюваних питань та правильності оскаржуваного рішення (ст. 341 ЦПК).
У разі потреби при розгляді справи може бути оголошено перерву або відкладено розгляд. Новий розгляд справи після її відкладення починається відповідно до ст. 331 ЦПК.
Можлива ситуація, коли кількість голосів, поданих "за" і "проти" задоволення касаційної скарги (подання), однакова. Процедура вирішення цього питання чинним ЦПК не врегульована, тому в такому разі судова палата повинна відкласти розгляд справи для додаткового вивчення спірних питань та узгодження позицій.