ПОРЯДОК ПОДАЧІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПОДАННЯ

ПОРЯДОК ПОДАЧІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПОДАННЯ

 

Розглядопі справи в апеляціііному суді передують дії суду нершої інстаиції. Згідно зі ст. 294 ЦПК апсляційна скарга чи апеляціJiнс по дання прокурора подаються через суд першої інстанції. який розглянув справу. Такий порядок подачі анеляції скорочує терміни й розгляду. Справа, в якій оскаржується рішення суду, дозволяє суддІ не гайно здійснити процесуальні дії, передбачені ст. 295 ЦПК

У випадках надходжсння апеляційної скарги чи подання безпо середньо до суду апеляційної інстанції згадані процесуальні документи підлягають направленню до суду, який прийияв рішення. Ця процесуальна дія оформляється ухвалою апеляційного суду.

 

у широкому рoзумінні порядок подачі апеляції охоплює як правила про терміни цієї дії, так і вимоги, яким за формою та змістом вона повинна відповідати, а також наслідки їх недотрнмання.

 

Апеляційпа скарга чи подання прокурора можуть бути подані на рішення суду першої інстанції протягом одного місяця, починаючи з наступного дня після його проголошення. Якщо у справі прийняте додаткове рішення. Термін на оскарження ухвал суду першої інсташrії встановлено в межах 5 днів, починаючи з наступ ного дня після Їх ухвали (ст. 292 УПК).

 

Суддя відмовляє у прийнятті апеляційної скарги (подання), якщо вона подана на рішення, що не підлягають оскарженню, оскільки така скарга (подання) не може бути підставою для порушення апеляційного провадження.

Своєчасно подана апеляційна скарга (подання) в разі надходжен ня до суду апеляційної інстанції після апеляційного розгляду справи або поновлення чи продовження строків на подачу апеляційної скарги (подання) розглядається судом апеляційної інстанції за процеду рою розгляду справ у цій інстанції. Залежно від обгрунтованості скарги (подання) суд приймає ухвалу або рішення відповідно до ст. 305 цпк при цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду апеляційної інстанції.

Законодавством детально регламентовано вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги і подання (ст. 293 цпк).

Апеляційна скарга (подання) подається до суду з копіями та до датковими матеріалами у кількості примірників відповідно до осіб, які брали участь у справі. Зазначене правіло дає можливість таким особам підготуватися до судового розгляду. визначити пози цію щодо існуючих та нових доказів, наведених в апеляції. викласти свої заперечення у письмовій формі, зібрати й надати судові додаткові докази, що спростовують викладені в апеляції аргументи, та вчиняти інші дії, передбачені ст. 295-297, 299,304  За змістом і формою пояснення або заперечення на апеляційну скаргу чи подання повинні відповідати вимогам ст. 293 цпк.

До апеляційної скарги чи подання, оформлених із порушенням вимог ст. 293 цпк або за які не сплачене державне мито, застосову ються правила ст. 139 цього кодексу залишення заяви (подання) без руху з наданням строку для виправлення недоліків, визнання їх не поданими і повернення.

Суд першої інстанції не пізніше наступного дня після одержання належно оформленої апеляційної скарги (подання) зобов'язаний: надіслати особам, які беруть участь у справі, копії апеляції та доданих до неї матеріалів; установити строк, протягом якого вони мають право надати пояснення на апеляцію: по закінчені строку на оскарження надіслати апеляцвю разом зі справою до суду апеляційної інстанції.

Особи, які беруть участь у справі. після одержання зазначених документів мають право надати протягом установленого судом строку свої пояснення або заперечення иа апеляційну скаргу чи подання, а співучасники та треті особи - приєднатися до скарги (подання), поданої особою, на стороні якої вони виступали. Подання заяви про приєднання можливе лише в  межах строку на апеляційне оскарження.

Якщо одержання безпосередиьо судом першої інстанцції заперечень або пояснень иа апеляційну скаргу чи подання неможливе (на приклад, скарга (подання) надійшла В останні  дні, прнзначені для оскарження), суд першої інстанції при виконашн процесуальних двц  пов'язаних із надісланням особам, які беруть участь у справі, копій скарг (подань), повинен установити реальннй строк для реалізацїі їхнього права на подання заперечень до суду апеляцlйної інстанції. Проте у кожному разі суд першої інстанції повинен пе ревірити відповідиість апеляційної скарги (подаиня) вимогам ст. 293 цпк і надіслати їі копії особам, які беруть участь у справі.

Повноваження суду апеляційної інстанції на стадії проведения не обхідних підготовчих до розгляду справи дій визначені ст. 299 цпк. Протягом десяти днів суддя-доповідач, який одержав у порядку черговості справу з апеляційною скаргою (подаиням), повинен перс вірити повноту виконання процесуальних дій судом першої інстанції на стадії підготовки апеляційної скарги (подання) і виконати процесуальні дії, передбачені зазначеною статтсю.

У разі невиконання судом першої інстанції вимог, передбачених ст. 292-298 цпк надіслана в апеляційну інстанцію справа повер тається ухвалою судді-доповідача без розгляду для виконання необ хідних процесуальних дій.

 

У разі неявки в судове засідання когось із осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення повістки, суд відкладає розгляд справи. Апеляційний суд також може відкласти розгляд справи на клопотання особи, яка бере у ній участь, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторони або інших осіб, що беруть участь у справі, повідомлених про час і місце її розгляду, не є перешкодою для розгляду справи (ст. 303 ЦПК).

 

Розгляд справи починається доповіддю судці-доповідача. Чітко викладена доповідь не лише визначає потрібний напрямок перевірки законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, а й допомагає особам, присутнім у залі судового засідання, краще зрозуміти все, що тут відбувається. Суддя-доповідач, відповідно до вимог ст. 302 ЦПК, зобов'язаний викласти зміст оскаржуваного рішення (ухвали) суду першої інстанції, мотиви апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора, межі перевірки законності й обгрунтованості рішення суду першої інстанції, а також відомості щодо дослідження доказів та обставин (фактів), установлених судом першої інстанції. Доповідач у справі може повідомити й інші обставини, що, на його думку, мають істотне значення для перевірки правильності рішення. Після доповіді головуючий повинен з'ясувати, чи підтримує апелянт свої вимоги, чи не відмовляється він від поданої апеляційної скарги (подання) та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою.

 

У суді апеляційної інстанції повною мірою діє засада диспозитивності, а тому особи, які беруть участь у справі, можуть розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами. Особа, котра подала апеляційну скаргу (подання), може від неї відмовитись. Про прийняття такої відмови суд приймає ухвалу, якою закриває апеляційне провадження, якщо рішення (ухвалу) не оскаржено іншими особами. У разі закриття на цій підставі апеляційного провадження повторне оскарження судових рішень цією особою не допускається (ст. 298 ЦПК).

 

Виходячи з розуміння засади диспозитивності, сторони мають право також закінчити справу мировою угодою. До прийняття відмови від апеляційної скарги (подання) чи затвердження мирової угоди суд зобов'язаний роз'яснити апелянту або сторонам наслідки цих процесуальних дій. Затвердження мирової угоди сторін передбачає також скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Якщо суд дійде висновку, що мирова угода сторін суперечить закону або порушує чиї-небудь права та охороню-вані законом інтереси, він відмовляє у вчиненні зазначених процесуальних дій.

 

Оскільки, згідно із засадою диспозитивності, позивач має право відмовитись від позову на будь-якій стадії процесу, така відмова може мати місце і при розгляді справи в апеляційній інстанції (ст. 103, 227, 308 ЦПК). Крім того, апеляційний суд має право залишити апеляційну скаргу чи подання без розгляду на підставах, передбачених ст. 229 ЦПК.

 

Після доповіді суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі, та їхніх представників. Спочатку дає пояснення особа, котра подала апеляційну скаргу, чи прокурор, який подав апеляційне подання. Якщо рішення оскаржене обома сторонами, першим дає пояснення позивач. Нові докази, подані особами, які беруть участь у справі, приймаються і досліджуються апеляційною інстанцією за умови, якщо апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами (ст. 293 ЦПК). Дослідження нових доказів здійснюється з дотриманням процедури, встановленої гл. 20 ЦПК.

 

Згідно зі ст. 293 ЦПК нові докази подаються разом з апеляційною скаргою чи поданням через суд першої інстанції, що дає змогу ознайомити з ними осіб, які беруть участь у справі, та реалізувати право останніх на подання пояснень або заперечень (ст. 296 ЦПК).
Дані про обставини, що містяться в нових доказах і мають істотне значення для справи, можуть, відповідно до діючого законодавства, бути підставою для вчинення процесуальних дій, які складають зміст повноважень суду апеляційної інстанції (ст. 305 ЦПК).

 

Після встановлення обставин (фактів) і перевірки доказів суд апеляційної інстанції надає особам, які беруть участь у справі, та прокуророві можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може обмежити тривалість судових дебатів, установлюючи для всіх учасників процесу однаковий регламент, про що оголошується на початку судового засідання.