Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці

Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації пере­вага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників із самостій­ним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціаль­них учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зраз­ків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в устано­ві, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до Ук­раїни;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців стро­кової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
(Стаття 42 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 7543-11 від 19.05.89; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 3706-12 від 16.12.93, № 6/95-ВР від 19.01.95, № 75/95-ВР від 28.02.95, № 263/95-ВР від 05.07.95)
1. Першочергове право на залишення на роботі при скоро­ченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації надається:
— учасникам бойових дій (п. 13 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовт­ня 1993 p.);
— інвалідам війни (п. 14 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
— членам сімей військовослужбовців та партизан, які загину­ли або померли внаслідок поранення, одержаного при захисті Батьківщини або виконанні інших обов'язків військової служби (п. 14 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
— особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (п. 20 ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
— особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьків­щиною (п. 20 ст. 9 Закону України «Про основні засади соціаль­ного захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 p.).
2. Скорочення чисельності або штату працівників повинно проводитись з метою якісного поліпшення їх складу. Тому влас­ник або уповноважений ним орган при вирішенні питання про те, хто конкретно підлягає звільненню з роботи, повинен врахо­вувати ділову кваліфікацію працівників.
3. Поняття ділової кваліфікації законодавство про працю не визначає. Лише наголошується, що переважне право на зали­шення на роботі надається працівникам з більш високою квалі­фікацією і продуктивністю праці.
При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупно-

сті характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.
4. Переважне право залишення на попередній роботі при ско­роченні штату працівників на практиці надається особам, яким залишилось допрацювати незначний строк, необхідний для одер­жання пенсії.
5. За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага надається особам, перелік яких містить коментована стаття.
Працівники, які порушують трудову дисципліну, навіть при рівній кваліфікації і продуктивності праці, втрачають переваги на залишення на роботі через негативне ставлення до роботи.
6. Пленум Верховного Суду України в ч. 4 п. 19 постанови від 6 листопада 1992 р. звернув увагу судів на те, що при про­веденні вивільнення працівників власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провес­ти перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди, на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш ква­ліфікованого працівника. Якщо це право власником або упов­новаженим ним органом не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).