Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господа­рювання

Стаття 144. Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господа­рювання
1. Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:
з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,що йому не суперечать;
з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;
внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;
внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за раху­нок іншої особи без достатніх підстав;
внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;
з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
2. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
1.У ч. 1 коментованої статті наведено примірний перелік підстав виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не супе­речать. ГК не містить визначення поняття «угода», однак зазначає, що угода спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань (ч. 1 ст. 180 ГК), які виника­ють з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не пе­редбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК).
Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб є підставою виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом. Варто зазначити, що згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи з і зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Консти­туцією та законами України.
До органів державної влади відносяться: орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади та прокуратури (див. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»).
Органами місцевого самоврядування є: а) сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими зако­нами; б) обласні та районні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України та іншими закона­ми, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (частини 1,2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.)
Виникнення майнових прав і обов'язків суб'єкта господарювання можливе також вна­слідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом (див., зокрема, ко­ментар до ст. 140).
Заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав є підставою виникнення господарського зобов'язання (див. коментар до ст. 174).
Порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності як підстава виникнен­ня майнових прав і обов'язків суб'єкта господарювання передбачено ч. 1 ст. 230 ГК, яка встановлює обов'язок учасника господарських відносин сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності господарські санкції у вигляді грошової суми(неустойка, штраф, пеня), а також ч. 1 ст. 241 ГК, яка встановлює обов'язок сплати суб'єктом господарювання до відповідного бюджету адміністративно-господарського штрафу за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, тощо.
Майнові права та обов'язки можуть виникнути і з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
2.Частина 2 коментованої статті встановлює, що право на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом. Наприклад, право на використання географічного зазначення ма­ють лише суб'єкти господарювання, які виробляють товари (надають послуги), щодо яких здійснено державну реєстрацію відповідного географічного зазначення (ч. 1 ст. 160 ГК).