Підстави господарсько-правової відповідальності

Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності
1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопу­щення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе
господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
1. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність гарантується на певних правових підставах. Це, по-перше, нормативні підстави, тобто сукуп­ність норм права щодо відповідальності учасників господарських відносин. Другою правовою підставою є господарська правосуб'єктність правопорушника (боржника) і потерпілого (кредитора). Сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності цього виду можутьбути суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також інші учасники господарських від--::г:н (ч. 1 ст. 2; ч. 1 ст. 216 ГК). Третя підстава, яка іменується юридично-фактичною, встановлена ч. 1 коментованої статті, згідно з якою підставою господарсько-правової відповідальностіучасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Це можуть бути протиправні дії або бездіяльність особи — господарського правопорушника, які порушують права і законні інтереси потерпілої особи (кредитора) чи заважають їх реалізації.
Цяпідстава складається з чотирьох елементів, які в теорії права називаються умовами господарсько-правової відповідальності:
факт господарського порушення, тобто порушення норми закону, умови договору, державного контракту тощо, внаслідок чого завдаються збитки або інша шкода майновим правам та інтересам потерпілого (кредитора). Господарське порушення є наслідком протиправ­ної поведінки господарського порушника. Така умова визначається у господарському праві у широкому розумінні. Це може бути як дія, так і бездіяльність, що порушують правову нор­му, планове завдання, умови договору тощо;
збитки, завдані порушенням господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками. Йдеться про так званий причинно-необхідний зв'язок, коли протиправна дія чи бездіяльність є об'єктивною причиною такого наслідку, як збитки або інша шкода, завдана потерпілому (кредиторові). Цей зв'язок необхідно доводити відповідними доказами;
вина правопорушника — учасника господарських відносин.
2. Частиною 2 коментованої статті встановлено, що учасник господарських відносин від­повідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушен­ня правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежніх від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Таким чином, щодо учасників господарських відносин ГК визначає вину як одну з умов настання господарсько-правової відповідальності.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання несе господарсько-правову відповідальність за порушення господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непере­борної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (це означає, що стосовно суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність на власний ризик, ГК встановлена, як загальне правило, відповідальність без вини). Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язан­ня товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.
Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох умов, тоді як для застосування неустойки (штрафу, пені), оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій досить лише одного з них: факту господарського правопорушення.