Підрядні відносини у капітальному будівництві

Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві
1. Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, приклади та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами госпо­дарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
2. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися до­говори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання про­ектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів під­ряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
3. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передба­чено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.
1. Одним з основних видів договорів у сфері господарювання є договори підряду на вико­нання певних робіт, які виконуються суб'єктами господарювання на договірних засадах д замовниками (такими можуть бути суб'єкти господарювання та інші учасники господар­ських відносин). Найбільш поширеними у цій сфері є договори підряду на капітальне будів­ництво об'єктів виробничого й іншого призначення та пов'язані з цим роботи (підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, прикладні та експериментальні дослі­дження, розробка проектно-кошторисної документації тощо).
, Капітальне будівництво може здійснюватися різними способами. Розрізняють два основних способи капітального будівництва (підрядний і господарський) і змішаний (підрядно-господарський).
Підрядний спосіб є найбільш поширеним і характеризується наявністю договірно-підрядних відносин між інвестором/замовником і виконавцем/виконавцями будівельних та пов'яза­них з ними робіт. Саме цьому способу капітального будівництва присвячена гл. 33 ГК.
Разом з тим, капітальне будівництво може здійснюватися із застосуванням господарського способу чи змішаного (підрядно-господарського). Господарський спосіб полягає у вико­нанні всього комплексу будівельних та пов'язаних з ними робіт на об'єкті силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації, яке є розпорядником інвестицій і має затверджений інвестиційний проект будівництва. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних підрозділів господарської організації — забудовника (насамперед управ­ління капітального будівництва). Це покладає на організацію, що здійснює будівництво таким способом, обов'язок дотримання певних вимог, а саме ліцензування. Останнє передбачає наявність відповідних виробничих потужностей (будівельної техніки), кваліфікованого персоналу, засобів контролю за якістю виконуваних будівельних та пов'язаних з ними робіт. На практиці ще застосовується змішаний спосіб — підрядно-господарський, коли частину робіт організація-забудовник виконує власними силами, а на виконання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на виконання певного виду будівельних і пов'язаних з ними робіт.
Відносини з капітального будівництва регулюються за допомогою системи нормативно-правових актів (умовно — будівельне законодавство) та договорами підряду (у разі використання підрядного чи господарсько-підрядного способу будівництва).
Будівельне законодавство складається з нормативно-правових актів і норм, які регулюють від­носини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва, і включає:
І. Кодекси:
— ГК, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317—323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 — договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продук­ції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;
— ЦК: гл. 61 «Підряд», гл. 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструктор­ських та технологічних робіт»;
— КУпАП, зокрема: гл. 8 — щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 — адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;
— Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забу­дову, тощо.
II. Закони України:
— «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р., який визначає правові та економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме: дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10); визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4); визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8); ви­значає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9); закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12); вста­новлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) (ст. 13); визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14); закріплює основні засади державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (ст. 15); принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч. 2 ст. 17);
— «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р: визначає основні засади місто­будування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використання територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, залучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; архітектурну діяльність; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого); створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури територій та населених пунктів; розробку правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівної документації тощо (ст. 2); визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні ви­моги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7—15), поняття містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (статті 17—18) тощо;
— «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р.: встановлює відповідальність за порушення вимог спе­ціального будівельного законодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за догово­ром підряду на капітальне будівництво;
— «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р. — визначає основ­ні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;
— «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р., згідно з яким об'єкти будівництва мають відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть ор­ганізовуватися конкурси, контроль за дотриманням встановлених архітектурних вимог та ін­вестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту тощо;
— «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. — встановлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його за­твердженому плану забудови певного населеного пункту, обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будівництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого порядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд (ст. 29);
— «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» від 22 грудня 2006 р.
— та інші.
III. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: укази Президента України «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первинному ринку житла» від 3 березня 2006 р., «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності» від 10 квітня 2006 р. тощо.
IV. Постанови КМУ:
— «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» від 25 березня 1993 р.;
— «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» від 25 листопада 1999 р.;
— «Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва об­ласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації» від 6 вересня 2000 р.:
— «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27 грудня 2001 р.;
— «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та прове­дення їх комплексної державної експертизи» від 11 квітня 2002 р. (без дотримання зазначе­ного порядку будівництво об'єкта заборонено);
— «Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисло­вості будівельних матеріалів» від 18 січня 2003 р.;
— «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 22 ве­ресня 2004 р.;
— Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 1 вересня 2005 р. № 668;
— Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затверджене постано­вою КМУ від 18 жовтня 2006 р.;
— Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, затвер­джене постановою КМУ від 16 травня 2007 р. № 750
— та інші.
V. Відомчі нормативно-правові акти:
— спільний наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та під­приємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та
проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будів-взнцтво та монтаж інженерних і транспортних мереж)» від 13 вересня 2001 р.;
— спільний наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів» від 24 лютого 2003 р.;
— наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівництва, які за­тверджуються Кабінетом Міністрів України» від 16 липня 2003 р.;
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів, затверджені наказом Державного комітету України з питань регу­ляторної політики та підприємництва, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій з д 1 вересня 2004, тощо.
У системі будівельного законодавства значне місце належить техніко-економічним нормам, передбаченим у будівельних нормах та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандартах (державних, відомчих), технічних умовах.
Правовідносини з капітального будівництва є комплексними, оскільки включають: підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишукувальних і проектних робіт; відносини щодо будівельних підрядів; відносини щодо будівельних поставок; відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом.
Суб'єктами правовідносин з капітального будівництва є особи, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, необхідних для організації та безпосереднього здійснення будівельних та пов'язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, монтажно-налагоджувальних тощо). До них належать:
— господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт; підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (управління, департаменти капітального будівництва) та є суб'єктами внутрішньогосподарських відносин (у разі наявності відповідних важень, закріплених у положенні про такі підрозділи, вони можуть вступати в міжгосподарські відносини від імені організації, до структури якої входять);
— підприємці-громадяни (за наявності відповідних ліцензій, якщо вони виступають як ви­плавці);
— держава, яка діє в особі:
а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник особливо важливих та великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає КМУ);
б)спеціально уповноваженого органу у сфері капітального будівництва — Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд), яке відповідно до Положення затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2007 р. № 750, здійснює державне регулювання у сфері капітального будівництва шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до постанови КМУ «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» від 11 квітня 2002 р.); організації: а) ліцензування будівельних і по­в”язаних з ними робіт; б) сертифікації будівельної продукції; в) здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбудінспекцію, що входить до складу Мінрегіонбуду та діє відповідно до Положення про архітектурно -будівельний контроль, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 1993 р. № 225,Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою КМУ від 18 жовтня 2006 р. № 1434) та виконує інші повноваження у сфері капітального будівництва:
в)галузевих та інших органів державного управління (господарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і державних холдингових компаній);
г)місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва (діють на підставі Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постано­вою КМУ від 6 вересня 2000 р. № 1401);
— органів місцевого самоврядування в особі відповідних рад, їх виконкомів, управлінь ка­пітального будівництва виконкомів.
Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є суб'єкти господарювання та негосподарюючі суб'єкти, які замовляють виконання будівельних і пов'язаних з ними ро­біт, укладаючи з виконавцем договір підряду.
Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповідне найменування.
Інвестор — особа, яка приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залуче­них коштів (інвестицій) у будівництво, відновлення, реставрацію чи консервацію будівель, споруд, їх частин.
Замовник — інвестор або уповноважена ним особа, яка на договірних засадах замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт.
Підрядник — спеціалізована підрядна організація (в окремих випадках — індивідуальний підприємець), що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замовлення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи. Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капітального будівництва) потребує ліцензування що здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед, щодо якості робіт, безпеки, довговічності будівель та споруд).
Відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (пункт 30 ст. 9) у сфері будівництва підлягають ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для бу­дівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженер­них і транспортних мереж. Виконавці повинні дотримуватися Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з пи­тань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітек­тури та житлової політики України від 13 вересня 2001 р. № 112/182.
Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Мінбуд (Мінрегіонбуд), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміні­страції (п. 9 і Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 14 листопа­да 2000 р. № 1698).
2. Забезпечення виконання робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, зазвичай потре­бує укладення низки підрядних договорів: як основного — на капітальне будівництво (у разі застосування системи генерального підряду — генпідрядного та субпідрядних), так і тих, що забезпечують підготовку його виконання (договори підряду на виконання проектних і досліджувальних робіт, у тому числі геологічних та геодезичних) і завершення його виконання з урахуванням специфіки об'єкта будівництва (монтажно-налагоджувальні, пуско-налагоджувальні, оздоблювальні та інші роботи, пов'язані з будівництвом).
Істотні та звичайні умови підрядних договорів визначаються відповідними положенням;: ЦК (гл. 61), якщо інше не передбачено ГК, а також Загальними умовами укладення та ви­конання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 1 вересня 2005 р. № 668 (далі — Загальні умови).
3. Договір підряду на капітальне будівництво зазвичай є комплексним і регулює не лише підрядні відносини, а й низку інших, хоч і безпосередньо пов'язаних з підрядними. Насампе­ред це відносини щодо матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва, які можуть регулюватися відповідним договором підряду (якщо інше не передбачено законо­давством або договором сторін) чи договорами поставки будівельних матеріалів, устатку­вання тощо. Схема таких відносин та розподіл обов'язків між учасниками капітального будівництва (підрядниками, замовниками, постачальниками, посередниками тощо) здійсню­ються відповідно до домовленості сторін.
Примітка. У ЦК низка статей присвячена загальним положенням про підряд (стат­ті 837—864), будівельному підряду (статті 875—886), підряду на проектні та пошукові роботи (статті 887—891), договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструктор­ських та технологічних робіт (статті 892—900).