Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-за­хисних та інших охоронних зонах, на територіях і об'є

Стаття 413. Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-за­хисних та інших охоронних зонах, на територіях і об'єктах, що особ­ливо охороняються
1. Господарська діяльність у санітарно-захисних, водоохоронних зонах, зонах сані­тарної охорони та інших охоронних зонах здійснюється з урахуванням правового режи­му таких зон, що встановлюється законом.
2. Господарська діяльність на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду України, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших територіях і об'єк­тах, віднесених законодавством до таких, що особливо охороняються, здійснюється відповідно до вимог правового режиму цих територій і об'єктів, встановлених законом та іншими законодавчими актами.
3. Законом встановлюються додаткові вимоги щодо здійснення господарської ді­яльності та соціальних гарантій працюючих на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи.
1. Здійснення господарської діяльності у санітарно-захисних, водоохоронних зонах, зо­нах санітарної охорони та інших охоронних зонах має певні особливості, що обумовлено спеціальним призначенням вказаних об'єктів (забезпечення високої якості питної води, за­побігання попаданню хімічних речовин та стічних вод до питної води з метою усунення ри­зиків виникнення різних захворювань, встановлення зони затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води) та спеціальним правовим режимом таких зон. На сьо­годні порядок здійснення господарської діяльності у перелічених зонах переважно регла­ментується підзаконними нормативними актами — постановами КМУ «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» від 8 травня 1996 р.; «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» від 18 грудня 1998 р.
Згідно з п. 12 постанови «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохо­ронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» у водоохоронній зоні до­тримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони забороняються:
використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
скидання неочищених стічних вод з використанням балок, кар'єрів, струмків тощо.
Прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбаче­них статтями 89, 90 Водного кодексу України.
2. У ч. 2 ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. зазначено, що природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полеза­хисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України. Умови здійснення господарської діяльності на території вказаних об'єктів встановлені ГК та інши­ми законодавчими актами.
Відповідно до ст. 61 зазначеного Закону території та об'єкти природно-заповідного фонду України вилучені з господарського використання повністю або частково. До складу природно-заповідного фонду України, зокрема, входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Особливості госпо­дарювання на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду встановлені Законом Укра­їни «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р.
Курортними і лікувально-оздоровчими зонами визнаються території, які мають виражені природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення людей. У межах курортних і лікувально-оздоровчих зон заборо­няється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на лікувальні якості і санітарний стан території, що підлягає особливій охороні (ст. 62 Зако­ну України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
На території рекреаційних зон, до яких належать ділянки суші і водного простору, при­значені для організованого масового відпочинку населення і туризму, забороняється госпо­дарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням.
3. З метою мінімізації поширення радіоактивного забруднення з територій, які постра­ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечення виробництва екологічно безпеч­ної продукції та встановлення соціальних гарантій для працюючих на цих територіях осіб законодавством України передбачено особливий порядок здійснення господарської діяльно­сті, закріплений у Законі України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 р.