Особливості правового режиму державного майна у сфері господа­рювання

Стаття 141.Особливості правового режиму державного майна у сфері господа­рювання
1. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме інди­відуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї") держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державни­ми установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.
2. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Ка­бінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійс­нюють також інші суб'єкти.
3.Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.
4. Не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
5.Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.
6.Відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.
(Статтю 141 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 549-від 09.01.200'
1. Частина 1 коментованої статті встановлює узагальнений перелік встановлює перелік об'єктів, що належать до державного майна у сфері господарювання.
Цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів — це господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання (ч. З ст. 283 ГК). Оскільки таке визначення ціліс­них майнових комплексів державних підприємств стосується об'єктів оренди, для загальних цілей(у тому числі для визначення складу майна підприємства як єдиного майнового комплексу) можна керуватися положеннями ч. 2 ст. 191 ЦК, згідно з якими до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інш­і права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених ГК та законами, прийнятими відповідно до нього (ч. З ст. 66 ГК).
Нерухоме майно державних підприємств (у ч. 1 ст. 181 ЦК вжито терміни «нерухомі pe­чi», « нерухомість») — це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширено законом на повітряні та морські судна, судна їх внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають держав­ній реєстрації (ч. 2 ст. 181 ЦК).
Інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств — це майно (річ), яке наділене тільки йому властивими ознаками, що вирізняють його з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи його.
Акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності (наприклад, 50 % + 1 акція, 25 % + 1 акція, або інша кількість акцій у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації і приватизації; будь-яка кількістьакцій, часток, паїв у статутних фондах (майні) інших суб'єктів господарювання).
Коментована стаття називає серед державного майна суб'єктів господарювання також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним уста­вам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. На нашу думку, тут йдеться не про якісь окремі види майна, а, скоріше, про певних суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність), використовуючи при цьому державне майно, закріплене за ними на певному правовому титулі.
Держава, через уповноважені органи державної влади, здійснює права власника не лише стосовно майна, зазначеного у ч. 1 коментованої статті, а й також і щодо об'єктів права власностіУкраїнського народу, зазначених у ч. 1 ст. 148 ГК, — землі, її надр, атмосферного повітря,водних та інших природних ресурсів, що знаходяться у межах території України, природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
Частина 1 ст. З Закону України «Про управління об'єктами державної власності» відносить дооб'єктів управління державної власності: майно, передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі — державні підприємства), установам та організаціям; майно, передане державним господарськимоб'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі — корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльністьПрезидента України, Верховної Ради України та КМУ, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами; державне майно, передане в оренду,лізінг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організа­цій,державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.
2. Відповідно до п. 5 ст. 116 Конституції України КМУ забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Законом України «Про управління об'єктами державної власності» (ч. 1 ст. 4) встановле­но, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є:
КМУ;
ФДМУ;
міністерства та інші органи виконавчої влади (далі — уповноважені органи управління);
органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визна­чених окремими законами;
державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі — господарські структури);
юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі — уповноважені особи);
Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Зокрема, КМУ є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної влас­ності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, ви­значеним законом.
Здійснюючи управління об'єктами державної власності, КМУ:
1) визначає органи виконавчої влади, які виконують функції з управління об'єктами дер­жавної власності;
2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, ви­значеним законом;
3) визначає порядок призначення уповноваженої особи на виконання функцій з управлін­ня корпоративними правами держави та інших об'єктів державної власності;
4) визначає умови створення та діяльності господарських структур;
5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;
6) призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовне яких функції з управління виконує КМУ;
7) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать;
8) приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної в державну власність;
9) приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріп­лення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;
10) приймає за поданням ФДМУ рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток закріплених у державній власності, або їх частини;
11) встановлює критерії відбору об'єктів державної власності для передачі їх в управлін­ня уповноваженим особам;
12) встановлює критерії відбору уповноважених осіб для передачі їм в управління об'єк­тів державної власності;
13) визначає порядок управління корпоративними правами держави та виплати винагоро­ди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління корпоративни­ми правами держави;
14) приймає, за поданням ФДМУ, рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
15) розробляє та укладає міжнародні договори України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством;
16) призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності під­приємств державного сектору економіки, які стосуються використання об'єктів державної власності;
17) встановлює критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування;
18) визначає порядок:
а)здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат,пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, та заходів щодо реструктуризації, досудової санації та інших заходів, які стосуються функціонування об'єктів державного сектору економіки;
в)відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями, господарськими структурами;
г)конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання;
г) оплати праці і винагороди керівникам державних підприємств;
д)призначення, діяльності, відповідальності та винагороди посадовим особам уповноважених органів управління, відповідальних за стан фінансово-господарської діяльності одного або декількох державних підприємств;
е) призначення, діяльності, відповідальності та оплати праці державних контролерів ви­користання об'єктів державної власності (далі — державні контролери);
є)створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;
ж) визначення вартості об'єктів державної власності;
з)проведення інвентаризації об'єктів державної власності;
и)відчуження та списання об'єктів державної власності;
і)розпорядження активами державних господарських організацій;
ї) розрахунку та використання концесійних платежів за державне майно;
й)оцінки об'єктів оренди та розрахунку, розподілу і використання плати за оренду (суборенду) державного майна;
к) визначення підприємств державного сектору економіки, на яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання об'єктів державної власності;
19)забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності;
20)затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;
21) приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації) підприємств, які не підляга­ють приватизації;
22)погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
23)погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
24) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
25)забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державнихпідприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна;
26)виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності (ст.5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»),
Закон України «Про управління об'єктами державної власності» визначає також повноваження уповноважених органів (ст. 6), ФДМУ (ст. 7), Національної академії наук України та галузевих академій наук (ст. 8), господарських структур (ст. 9), та уповноважених осіб.
3. КМУ встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється у порядку, встановленому законом.
Передача майна у зазначених випадках здійснюється у порядку, передбаченому Законом України « Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», який регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, а також об'єктів права ко­мунальної власності у державну власність. Детально порядок безоплатної передачі об'єкти права державної власності врегульовано Положенням про порядок передачі об'єктів права державної та комунальної власності, затвердженим постановою КМУ від 21 вересня 1998 г Об'єктами передачі згідно з цими актами є:
а) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі — підприємства). Структурний підрозділ підприємства може бути об'єктом пере­дачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу;
б) нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва , атакож нежитлові приміщення — після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обо­в'язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому роз­ташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території);
в) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств (крім акцій, переданих державним органам приватизації засновниками відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації);
г) державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створе­них у процесі приватизації, корпоратизації;
д) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підроз­ділів у зв'язку з прийняттям рішення про їх приватизацію;
е) інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого). Передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням:
— КМУ — щодо об'єктів, визначених пунктами «а» і «в»;
— органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і ФДМУ — щодо об'єктів, визначених пунктам «б» і «е»;
— засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і ФДМУ — щодо об'єктів, визначених пунктом «г»;
— органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій ~. ФДМУ — щодо об'єктів, визначених пунктом «д».
Передача від одного підприємства іншому об'єктів права державної власності, що належать до сфери управління одного й того самого органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації.
4. Не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємств, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну влас­ність казенні підприємства, а також підприємства, що провадять такі види діяльності; а) діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; б) діяльність, пов'язану з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається в установленому КМУ порядку ,а також пов'язану з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв,у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою; в) діяльність, пов'язану з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України і створюються або розгортаються за допомогою на­ціональних ракет-носіїв або національних космічних апаратів).
5.Законом можуть бути визначені види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій.