Особливості господарської діяльності казенних підприємств

Стаття 77. Особливості господарської діяльності казенних підприємств
1.Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробни­чих завдань органу, до сфери управління якого воно входить.
2. Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, по­слуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Для закупівель товарів, робіт чи послуг казенне комерційне підприємство застосо­вує процедури закупівель, визначені Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
(Частину другу статті 77 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2664-ІІ від 16.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 424-Veid 01.12.2006)
3.Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює кон­троль за використанням та збереженням належного підприємству майна і має право ви­лучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовуєть­ся не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.
4.Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджа­тися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.
Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутріш­нього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови до­даткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
(Частину четверту статті 77 доповнено абзацом згідно із Законом № 549-Vвід 09.01.2007)
5.Джерелами формування майна казенного підприємства є:
державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з Державного бюджету України; кредити банків;
частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяль­ності, передбачена статутом;
інші джерела, не заборонені законом.
6.Казенне підприємство одержує кредити для виконання статутних завдань під га­рантію органу, до сфери управління якого входить підприємство.
7. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що пе­ребувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.
8.Порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства ви­значається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому стат­тею 75 цього Кодексу для державних комерційних підприємств.
(Частина восьма статті 77 в редакції Законів № 2S05-IVвід 25.03.2005, № 2668-IVвід 16.06.2005)
9.Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств ви­значаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодав­чими актами.
1. Напрям господарської діяльності казенного підприємства визначає орган державної влади, до сфери управління якого воно належить. Сфера здійснення господарської діяльно­сті визначається державою в особі КМУ і центральних органів виконавчої влади. Виробнича програма казенного підприємства розробляється за завданнями державного органу, до сфери управління якого воно входить. При здійсненні господарської діяльності казенне підприєм­ство зобов'язане також враховувати показники фінансового плану.
2. Керівник казенного підприємства організує його роботу згідно з виробничою програ­мою і фінансовим планом виготовлення продукції або надання послуг. Забезпечення мате­ріально-технічними ресурсами може здійснюватися централізовано або децентралізовано. Ціни на продукцію казенного підприємства може встановлювати як КМУ, так і підприємство самостійно.
Як зазначено у згаданому Типовому статуті, казенне підприємство має право самостійно реалізувати продукцію (виконувати роботи, надавати послуги), виготовлену (виконані, нада­ні) зверх державного контракту, за цінами (тарифами), що встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, — за фіксова­ними (регульованими) державними цінами (тарифами). Таке саме положення закріплено і в статутах окремих казенних підприємств. У випадку, коли КМУ встановлює ціну, нижчу за собівартість, він компенсує різницю між ціною і собівартістю.
Як і державні комерційні підприємства, казенні підприємства як розпорядники держав­них коштів здійснюють закупівлю матеріально-технічних ресурсів із застосуванням проце­дур закупівель, визначених Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. При цьому, як відзначено у висновку Тендерної палати України, державні закупівлі, зокрема казенними підприємствами, здійснюються на загаль­них засадах без будь-яких особливостей, передбачених раніше.
3.Положення ч. З коментованої статті повною мірою збігаються з правовою конструк­цією права оперативного управління (див. коментар до ст. 137), надаючи право власнику майна, від імені якого діє орган державної влади, до сфери управління котрого належить казенне підприємство, здійснювати контроль за виконанням і збереженням державного май­на і вилучати його у випадку невикористання або нецільового використання та розпоряджа­тися ним у межах своїх повноважень.
4.Положення ч. 4 означає, що з метою забезпечення контролю за збереженням державно­го майна всі операції з розпорядження основними фондами казенне підприємство може здій­снювати лише з попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно належить. Як від­значено у згаданому Типовому статуті, казенне підприємство має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління державним майном, що не належить до основних фондів підприємства, лише після виконання державного контракту згідно із за­конодавством України.
Слід звернути увагу на те, що коментована частина передбачає особливості відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання і пе­ресувного поїзду залізничного транспорту. Зокрема, для здійснення відчуження зазначених об'єктів необхідно пройти додаткове узгодження, в усталеному порядку, з ФДМУ.
5.У ч. 5 коментованої статті перелічено джерела формування майна казенного підприєм­ства. Про важливість для держави казенних підприємств і продукції, що ними виробляється, свідчить наявність серед зазначених джерел цільових коштів, що надаються з Державного бюджету України.
6. Особливістю казенного підприємства, що виділяє його серед інших суб'єктів господа­рювання, є можливість отримання кредиту для виконання статутних завдань під гарантію державного органу, до сфери управління якого це підприємство належить. Кредити під дер­жавні гарантії надаються в рамках державних контрактів, що виконуються для задоволення першочергових державних потреб (п. 13 Типового статуту казенного підприємства).
7.Субсидіарна відповідальність державного органу, до сфери управління якого належить казенне підприємство, за зобов'язаннями останнього — ще одна особливість правового ста­тусу казенного підприємства. За загальним правилом казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями виключно коштами, що перебувають у його розпорядженні. Згідно з п. 6 згаданого Типового статуту основні фонди казенного підприємства не можуть слугувати засобом задоволення вимог кредиторів.
8.Розподіл і використання прибутку (доходу) казенного підприємства здійснюється від­повідно до затвердженого фінансового плану. Разом з тим, з урахуванням показників фінан­сового плану, загальні напрями розподілу прибутку (доходу) мають бути відображені і в ста­туті казенного підприємства (див. коментар до ст. 75).
9.Крім перелічених у коментованій статті особливостей господарської і соціальної діяльно­сті казенних підприємств, існують й інші, передбачені ГК та іншими законодавчими актами