Особливості господарської діяльності державних комерційних під­приємств

Стаття 75. Особливості господарської діяльності державних комерційних під­приємств
1.Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.
Для закупівель товарів, робіт чи послуг державне комерційне підприємство застосо­вує процедури закупівель, визначені Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
(Частину першу статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2664-IVвід 16.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 424-Vвід 01.12.2006)
(Частина перша статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3205-IVвід 15.12.2005)
2.Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує планово­му:
підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий роз­рахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, — Кабінетом Міністрів України;
інших підприємств — органами, до сфери управління яких вони входять.
3. Органи, до сфери управління яких входять державні комерційні підприємства, на­дають центральному органу виконавчої влади з питань економіки до 1 серпня року, що передує планованому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у роз­різі окремих державних комерційних підприємств, які входять до сфери їх управління.
4.Форма та методичні рекомендації по розробці фінансового плану затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань економіки.
5.Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених за­коном. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне ко­мерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не вста­новлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутріш­нього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови до­даткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
(Частину п'яту статті 75 доповнено абзацом згідно із Законом № 549-Vвід 09.01.2007)
(Частина п'ята статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 549-Vвід 09.01.2007)
6.Кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного комерційного підприємства, використовуються відповідно до затверджено­го фінансового плану.
7.Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискоре­на амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть прово­дитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.
8. Державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спе­ціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю:
амортизаційний фонд;
фонд розвитку виробництва;
фонд споживання (оплати праці);
резервний фонд;
інші фонди, передбачені статутом підприємства.
Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.
9. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.
10.В фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.
11. Органи, до сфери управління яких відносяться державні комерційні підприєм­ства, до 15 липня року, що передує плановому, надають Кабінету Міністрів України ін­формацію про обсяги перерахування прибутку державних комерційних підприємств для їх врахування при формуванні державного бюджету.
12.У разі зміни керівника державного комерційного підприємства обов'язковим є проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства в порядку, пе­редбаченому законом.
13.Інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних підприємств визначаються законом.
(Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IVвід 25.03.2005; в ре­дакції Закону № 2668-IVвід 16.06.2005)
1.Свою господарську діяльність державне комерційне підприємство (далі — підприєм­ство) здійснює відповідно до завдань, визначених при його створенні і закріплених у статуті, а також виробничої програми, затвердженої органом, уповноваженим на управління підпри­ємством від імені держави. Державні замовлення обов'язково враховуються при розробці і затвердженні програм підприємства. Підприємство зобов'язане також врахувати державні завдання, що надходять на підприємство, крім державних замовлень. Виконання останніх є обов'язковим для підприємства, що прямо встановлено Законом України «Про державне за­мовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» від 22 грудня 1995 р.
Зазначений Закон передбачає, що підприємство зобов'язується складати і виконувати річ­ні фінансові плани, а також за поквартальною розбивкою — фінансовий план на кожний на­ступний рік.
При здійсненні робіт з виконання державного замовлення, тобто у процесі використання фінансових коштів держави, підприємство зобов'язане здійснювати закупівлі сировини, об­ладнання і послуг відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», що передбачає конкурсний порядок проведення закупівель. При дер­жавних закупівлях пріоритетними є послуги і товари вітчизняного походження.
2.Підприємство, що діє в інтересах держави, має враховувати у своїй діяльності елементи планового ведення господарства, зокрема строки затвердження і початку виконання Держав­ного бюджету України. У зв'язку з цим ч. 2 коментованої статті встановлює термін затвер­дження фінансового плану. Без цього діяльність підприємства може бути паралізована або значно ускладнена, оскільки з бюджету не зможуть бути виділені для нього відповідні фінан­сові ресурси.
3.Частина 3 встановлює вимоги до проходження планових документів.
4. Форму і методичні рекомендації з розробки фінансового плану затверджено наказом Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірніх підприємств» від 21 червня 2005 р.
5.Обмеження, перелічені у ч. 5, зумовлені тим, що підприємство не є власником майна, що перебуває у його володінні. Держава визначає «рамки» можливостей підприємства сто­совно державного майна.
Відчуження майна відбувається на конкурентних засадах.
6. Частина 6 передбачає захист інтересів підприємства, збереження його економічного по­тенціалу, що дозволяє у разі продажу майна, закріпленого за підприємством, використовува­ти отримані кошти на зміцнення його матеріальної бази.
7. Збереженості державного майна сприяє ускладнена процедура списання не повністю амортизованих або таких, що підлягають прискореній амортизації, основних фондів.
8.Частина 8 регулює діяльність підприємства з утворення за рахунок прибутку (доходу) спеціальних (цільових) фондів.
9.Розподіл прибутку (доходів) підприємства регламентується Декретом КМУ «Про поря­док використання прибутку державних підприємств, установ і організацій» від 10 травня 1993 р.
10. Державне комерційне підприємство, на відміну від казенного, серед своїх цілей має отримання прибутку, у зв'язку з чим коментована норма частини десятої формалізує розпо­діл грошових коштів державі як власнику і як суб'єкту, що стягує податки, збори та інші обов'язкові платежі.
11. КМУ як вищий орган у системі державної виконавчої влади, орган, який координує діяльність інших центральних органів виконавчої влади, повинен мати інформацію щодо прогнозів господарської діяльності державного сектору економіки з тим, щоб вчасно вжити заходів для впорядкування діяльності підприємств з метою виконання покладених на Уряд завдань.
12.Державний контроль за діяльністю підприємства реалізується у формі періодично здійснюваної ревізії. Дана форма контролю особливо актуальна при зміні керівництва під­приємства. Проведення ревізії дозволяє точніше визначити стан підприємства на момент пе­редачі і в подальшому оцінити результати діяльності як попереднього, так і наступного ке­рівника.
13. ГК є законодавчим актом, що регулює всі сторони діяльності підприємства, тому пра­вова регламентація розглядуваних та інших відносин здійснюється в рамках чинних норма­тивних актів України. Ускладнення господарської діяльності підприємств обумовлює необ­хідність активізації правотворчої роботи Верховної Ради України у контексті законодавчого обліку відповідних особливостей господарювання підприємств.