Організаційно-правові форми банків

Стаття 336. Організаційно-правові форми банків
1.Банки створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооператив­ного банку.
(Частина перша статті 336 в редакції Закону № 133-вiд14.09.2006)
2.Учасниками банку можуть бути юридичні особи та громадяни, резиденти і нерези­денти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним орга­нів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.
3.Забороняється використовувати для формування статутного фонду банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, кошти, одержані в кре­дит та під заставу, а також збільшувати статутний фонд банку для покриття збитків.
4.Банки мають право створювати банківські об'єднання, види яких визначаються законом, а також бути учасниками промислово-фінансових груп. Банк може бути учас­ником лише одного банківського об'єднання.
5. Умови та порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та ре­організації банків, вимоги щодо статуту, формування статутного та інших фондів, а та­кож здійснення функцій банків встановлюються законом про банки і банківську діяль­ність. Законодавство про господарські товариства та про кооперацію поширюється на банки в частині, що не суперечить цьому Кодексу та зазначеному закону.
1. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фор­ми створення банків та розміру статутного капіталу» від 14 вересня 2006 р. законодавець об­межив перелік організаційно-правових форм, в яких можуть створюватися банки в Україні, передбачивши лише відкриті акціонерні товариства та кооперативні банки.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону банки, створені у формі закритого акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, зобов'язані протя­гом трьох років з дня набрання чинності цим Законом привести свою організаційно-правову форму у відповідність з його вимогами.
Як встановлено ч. 2 ст. 6 Закону про банки, законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить зазначеному Закону.
2.Частина 2 коментованої статті визначає коло суб'єктів, які можуть бути учасниками банку залежно від його організаційно-правової форми. Це юридичні особи та громадяни, ре­зиденти і нерезиденти, а також держава в особі КМУ або уповноважених ним органів,Закон вимагає, щоб власники істотної участі у банку (істотна участь — це пряме або опо­середковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками ста­тутного капіталу, або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи, або не залежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи) мали бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан, розу­міючи під діловою репутацією сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про її професійні та управлінські здібності, порядність та відповід­ність її діяльності вимогам закону.
Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та акціо­нерів (пайовиків), які набувають істотну участь у банку, встановлюються Законом про банк?: і нормативно-правовими актами НБУ.
Не можуть бути учасниками банку юридичні особи, у яких банк має істотну участь, об'єд­нання громадян, релігійні та благодійні організації.
3. Статутний капітал банку формується відповідно до вимог ч. З коментованої статті, За­кону, законодавства України та установчих документів банку.
Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим 10 млн. евро (ч. 1 ст. 31 Закону про банки).
Забороняється використовувати для формування статутного фонду банку: а) бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення; б) кошти, одержані в кредит; в) кошти, одержані під заставу. Статутний капітал не повинен формуватися з непідтверджених джерел
Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капі­талу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.
Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний ка­пітал повністю оплачено. Частина 3 коментованої статті забороняє збільшувати статутний фонд банку для покриття збитків.
4.Частина 4 встановлює право банків створювати банківські об'єднання, види яких визначаються законом, а також бути учасниками промислово-фінансових груп.
Відповідно до ст. 9 Закону про банки, банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.
Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою НБУ і підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.
Порядок отримання дозволу на створення банківського об'єднання та порядок його державної реєстрації встановлені Положенням про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань, затвердженим постановою правління НБУ.
Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед своєю власною назвою вказують назву останнього.
Учасники банківського об'єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та дотриманням умов договорів, укладених з іншими суб'єктами господарювання
Банківське об'єднання зобов'язане публікувати в офіційних друкованих виданнях — га­зетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» інформацію про створення банківського об'єднання за визначеною НБУ формою, про зміни в ньому та про припинення його діяльності,також консолідовану звітність за обсягами та за формою, встановленими НБУ.
Учасники банківського об'єднання несуть відповідальність за зобов'язаннями інших учасників відповідно до укладеного між ними договору.
Банківське об'єднання ліквідується за рішенням його учасників або з ініціативи НБУ рішенням суду в разі якщо діяльність такого банківського об'єднання суперечить антимонопольному законодавству України або загрожує інтересам вкладників банків чи стабільності банківської системи. Ліквідація банківського об'єднання не припиняє діяльності банків — його учасників.
Відповідно до ст. 13 Закону про банки з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.
Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку. Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків — членів асоціації (спілки).
5. Умови та порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та реорганізації банків, вимоги щодо статуту, формування статутного та інших фондів, а також здійснення функцій банків встановлюються Законом про банки.
НБУ прийнято ряд нормативно-правових актів, що конкретизують положення ГК і Закону про банки у частині створення, державної реєстрації та функціонування банків, зокрема: Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями тощо. Законодавство про господарські товариства та про кооперацію поширюється на банки в частині, що не суперечить ГК та Закону про банки.