Оренда майна у сфері господарювання

Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орен­дареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
3. Об'єктом оренди можуть бути:
державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та ав­тономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
4. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повин­на порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного під­приємства.
5. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
1. З визначення поняття договору оренди, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, випливають такі ознаки оренди як різновиду майнового найму:
по-перше, орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати з актів управління господарською діяльністю або з інших підстав;
по-друге, оренда передбачає передачу майна у користування (без надання орендареві права розпоряджатися орендованим майном);
по-третє, таке користування є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах;
по-четверте, оренда передбачає передачу майна у строкове (тимчасове) користування. у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, цей договір припиняється.
по-п'яте, майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем виключно для здійснення господарської діяльності. Надання майна не для господарської діяльності,а для задоволення інших потреб (лікувально-оздоровчих, просвітницьких, культурно-спортивних тощо) може здійснюватися на підставі договору майнового найму відповідно до по­ложень статей 759—786, 792—806 ЦК.
2. Оскільки майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем лише для господарської діяльності, таким майном згідно з ч. 2 коментованої статті є індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
3. За Законом України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди може бути також майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, ство­рених у процесі приватизації (корпоратизації).
4. Положення ч. 4 не стосується оренди структурних підрозділів підприємств, заснованих на приватній та колективній власності.
5. Законом може бути встановлено перелік державних і комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди; серед них цілісні майнові ком­плекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також цілісні майнові комплекси казенних підприємств.
Згідно з Декретом КМУ «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, орга­нізацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» не допускається, зокрема, передача в оренду: радіотелевізій­них передавальних центрів та об'єктів, що складають загальнодержавну систему зв'язку; ма­гістральних ліній електропередачі, магістральних трубопроводів; магістральних залізниць, автомобільних шляхів державного значення, метрополітенів; гідро- і атомних електростан­цій; протирадіаційних споруд тощо. Декретом також встановлено, що передача в оренду майнових комплексів чи відокремленого майна, які забезпечують діяльність Верховної Ради України, Президента України, КМУ, може провадитися тільки з дозволу зазначених органів.
6. До відносин оренди застосовуються положення ЦК (зокрема статей 759—786, 792—806), що встановлюють загальні положення про найм (оренду), регулюють відносини найму (оренди) земельної ділянки, будівлі або іншої капітальної споруди, транспортного засобу) з урахуванням особливостей, передбачених ГК.
Велике значення для регулювання орендних відносин мають й інші акти законодавства: декрети Кабінету Міністрів України «Про перелік майнових комплексів державних підпри­ємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» від 31 грудня 1992 р., «Про впорядкування викорис­тання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності» від 11 січня 1993 р., закони України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 р., «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 р., «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 7 лютого 2002 р.; постанова КМУ «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди» від 2 січня 2003 р., «Про затвердження Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів» від 10 серпня 1995 р.; Типові догово­ри оренди тощо.